отець-декан Казимір, що служить у Очакові. Були присутні також о.Павло, настоятель парафії в Жовтневому, і Едмунд Рудніцький, пастор церкви «Любов Христова».Пам’ятаючи висловлювання, що «Церква Христова прісно оновлюється», ми маємо добрі сподівання на нові події, що їх дарує Господь. Тому наша спільнота молилася про Боже благословення для о.Олександра. Як допомогу йому було обіцяно молитовну та іншу необхідну підтримку з нашого боку.
У нового служіння панотця є багате підґрунтя. Згадано було на Службі й про всіх колишніх настоятелів нашого храму. Кожен з них залишив по собі добру згадку в історії розвитку цього християнського осередку. А для отця Хрістіана Зіско це була навіть жертва ціною в життя.
За більш ніж 100 років існування нашої парафії можна згадати чимало подій. Від розквіту, коли її чисельність становила близько трьох тисяч християн, до занепаду під час заборони, закриття храму та перетворення його на соціальні об’єкти. Але з 1991 року історія повертає в позитивне русло – храм було повернуто, служіння проводяться безперервно, Божий Дім та спільнота постійно відроджується.
Життя кожного парафіянина вплітається в літопис приходу. Все, що маємо зараз – це діяння Божої благодаті та плід спільної праці і молитов. На думку спадає вислів: «У Бога не має інших рук, крім твоїх».
Л. ШАПОВАЛОВА
|