• Среда , 27 Октябрь 2021

Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Марка: Мк 9, 30-37

Того часу Ісус із своїми учнями пішов через Галілею. Та Він не бажав, щоби хтось довідався. Він навчав своїх учнів і говорив їм, що Син Людський буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, і, будучи вбитий, Він через три дні воскресне. Вони не розуміли цих слів, але боялися Його запитати. Прибули вони в Капернаум. А коли Він був у домі, то запитав їх: «Що це дорогою ви обговорювали?» Вони ж мовчали, бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них більший. Сівши, Він покликав Дванадцятьох і каже їм: «Якщо хто хоче бути першим, нехай буде між усіма останній і всім слугою». І, взявши дитину, Він поставив її посеред них, обійняв і сказав їм: «Якщо хто ось таку одну дитину прийме в Моє Ім’я, той Мене приймає, а хто Мене приймає, той не Мене приймає, але Того, хто Мене послав».

В суперечці апостолів, хто є найбільший, не йде мова лише про бажання панувати над іншими, але про те, хто з них є найбільш гідним бути шанованим і коханим. Хоча любов, яку вимушено владою, не є справжньою, але тільки її замінником. Нажаль, наше безкінечне прагнення бути коханими готове задовільнитися навіть такою оманою.

    Тому, що Бог є Всемогутній, нам може видаватися, що по відношенню до нас Він буде застосовувати примус і насилля. Але Ісус, обіймаючи дитину, не тільки заохочує  нас, щоб ми піклувалися про неї, але й ідентифікує себе з цією дитиною, показуючи, що Його відносини з Отцем сповнені ніжності й довіри. Як відносини сина до люблячого батька.

    Незадовго перед суперечкою апостолів про те, хто з них є найбільший, Ісус показує свою дорогу на хрест. Бог не тільки зневажає насилля і не бажає стосувати його по відношенню до нас, але Він, як беззахисна дитина, приймає на себе жорстокість, яка зродилася в серці людини. Ісус обирає страждання й смерть, щоб не відповідати злом на зло, насиллям на насилля. Його влада і сила проявляються в тому, що Він є, як дитина, котра цілковито віддається в руки іншим. А яким способом ти можеш перемогти зло добром?

    Попроси Ісуса, щоб, несучи свій хрест, ти міг вчитися від Нього відповідати добром на зло.

 

Приготовлюючись до святкування 125-річчя освячення нашого храму, хочемо пригадати історію храму. Нехай Господь буде прославлений за всі благодаті, якими Господь так щедро обдаровув нашу парафію.

Історія храму св. Йосифа (продовження)

Одним із перших органістів  в 1912-1914 роках працював Йозеф фон Фаух,випускник Григоріанської академії в Фрайбурзі(Швейцарія).

З 1925 по 1936 рік  органістом  і керівником церковного хору був Лео Гьотте (1908-2002).В зв’язку з масовими репресіями НКВД проти священослужителів і віруючих людей Лео Гьотте  провів в ув’язненні лагерях ГУЛАГу з 1946 по 1956р. Через рік був реабілітований. В 60-ті роки Лео Гьотте працював піаністом в Іркутському державному університеті, а пізніше в м.Алма-Ата. В 1974 році покинув Радянський Союз і виїхав з сім’єю  в Німеччину. Похоронений Гьотте в м. Кьольн  2002 р.

З 1995 р по 2007 р працювали Віталій Казнодій і його дружина Світлана. Вони  організували приходський ансамбль-хор «Sursum corda».  До встановлення органу (2008 рік) грали на іоніці. Тепер вони працюють  в м. Київ, організували хор «Inspiratum» в соборі св.Олександра .

З 2007р. по 2013 рік  органістом  працювала  Надія  Гопкало. В 2008 році вона вперше  зіграла  на відкритті нового органу , після довгої перерви з часів атеїзму, який  освятив  єпископ Б.Бернацький.

З 2013 року  по теперішній  час органістка  Шаповалова Олена радує нас своїм співом та грою на органі.

З обох сторін головного нефу були встановлені статуї Серця Ісуса Христа і Марії, а між головним і боковим нефами — статуя святого Антонія Падуанського, який подає хліб жебраку. Всі скульптури були виготовлені в майстерні Шпітковського у Варшаві.

Кс. Черняхович багато разів отримував царські та державні нагороди. Довгі роки він служив деканом Ландауського, а потім Миколаєвського деканату. В 1900 році  стараннями настоятеля о. Никодима Черняховича і за допомогою  прихожан, був побудований двоповерховий  будинок  для потреб школи та притулку.

Для опіки над школою було створено  римо-католицьке Людинолюбиве  Братство. В ті часи там була школа та притулок для сиріт і бідних. Головна ціль — допомога бідним, їх навчання, а сиротам — місце в притулку. Про смерть кс. Нікодима Черняховича  немає достовірних даних. Напевно, що ксьондз  прелат помер біля 1923 р. в глибокій старості і був  похований у нашому храмі.

Кількість віруючих постійно збільшувалась,так в 1875 р.- 2354 людей, в 1885 р.- 3050 людей, 1897р.- 3331 людей, 1908 р.- 7000,  а   в 1912 р.- 8000 людей!

Після  революції  1917 року почалися репресії проти християн. Більшовики хотіли знищити Церкву.

В 1926 році настоятелем став о. Христіян Зіско ( 1897- 1934 )Уродженець Миколаївської облаті,с.Широколанівка ( в ті часи- село Ландау ) народився в польсько-німецькій сім’ї. Висвячений на священика в 1924 році єпископом Антонієм Церром ( на той час єдиний в Радянському Союзі римо-католицький єпископ).Більшовики впроваджували атеїзм. В 1933 році о.Зіско було заарештовано нібито в підозрі шпіонажу та диверсійній діяльності. Літом 1934 р. його розстріляли в Сибірських таборах. В 37 років о.Зіско став мучеником за Христову віру.

В 1935 році міськвиконком прийняв рішення про закриття римо-католицького храму.

В 1936 р. храм відібрали у віруючих,а його цінності пограбовано статуї  розбиті , а органні труби та клавіші розкидані по вулицях м. Миколаєва. В храмі совєти розмістили дім культури профтехосвіти.

Під час другої світової війни фашисти влаштували в церкві бойню для скотини. Це нечуване блюзнірство,наруга тієї влади над церквою.

Після війни осквернений храм був «реконструйований» — на баштах замість хрестів повісили зірки, на місці вівтаря зробили сцену, в приміщенні зробили горизонтальне перекриття , на другому поверсі якого зробили велику залу. В такому вигляді храм простояв аж до перебудови .

25 листопада 1991 року облвиконком передав церкву місцевій католицькій громаді, яка довгий час домагалася цього повернення.

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!