Христос не перестав помирати. Люди щодня навколо нас терплять і помирають, а під їх видом Христос жертвується своєму Отцеві для спасіння світу. Хресна дорога є також дорогою життя, справжній християнин не може про це забути…
Богослужіння хресної дороги завжди БОГОВІ миле, а нам дуже помічне. Цей духовний скарб переносить нас думкою у ту сиву давнину, коли Пилат засудив Ісуса Христа на смерть. Розважаючи про Христові страсті, Його терпіння і муки, ми йдемо за Ісусом, крок за кроком аж на гору Голгофу, де було виконано вирок смерті — розп’яття.
Хресна дорога — це свідоцтво вічної незгасаючої любові Ісуса Христа до нас, яка освячена невинною Кров’ю, нечуваними стражданнями та незліченними Ранами Святого Тіла нашого Спасителя.Тож розпалімо свої серця вдячністю і гарячою любов’ю до Ісуса через духовну співучасть в цьому молебні до Божого Сина за відкуплення людського роду від гріха і вічної загибелі.
Ця молитва дає можливість кожному пізнати себе. Знайди своє місце у цій Хресній дорозі та запитати: «хто я?» — Вероніка, киринейчик, сотник чи злочинець…
Хресну дорогу можемо відбувати публічно — з участю парафії і священика, або індивідуально в церкві чи вдома.
Перед початком Хресної дороги робимо намірення: за що жертвуємо цю молитву (прощення гріхів, за спокій в родині, за здоров ‘я дітей, за народ, за церкву, за душі в чистилищі чи інше)
Запрошуємо усіх бажаючих на спільну молитву Хресної дороги у нашому храмі у ВІВТОРОК після Служби Божої (9.30) а також після Служби Божої у ПЯТНИЦЮ (18.30)
«Гіркий плач» — молебень, який відправляється під час Великого Посту. Роздумуючи над стражданнями Ісуса та співстражданням Його Матері, можемо краще відчути й зрозуміти план нашого спасіння.
Це другий надзвичайно важливий покутний молебень Великого Посту, який допомагає нам зростати духовно.
Часто є так, що ми у своєму житті робимо різні речі тому що всі так роблять, навіть не задумуючись.
В Середньовіччі багато людей, які поверталися зі Святої Землі, хотіли відновити спогади про Муку Господню. У великих парафіях були тетралізовані вистави Страстей Господніх. Але не кожна парафія мала змогу поновому ці вистави відтворювати. Саме тому в 1698 році повстає молебень «Гіркий плач». Люди молилися латинею, часто не розуміючи її. Тому в 1707 році о. Станіслав Бені в Варшави запропонував співати польською.
«Гіркий плач» є побудований на взір молитви Церкви – Утренні, яку моляться богопосвячені особи, а також багато мирян. Вони взоровані на Псалмі 22, який молився Христос помираючи на хресті, а такою на пісні стражденного слуги Ягве з книги пророка Ісаї.
Цей молебень допомагає співстраждати, не лише стояти осторонь, а зрозуміти, що кожен мій гріх збільшує рани Господа, рани брата і рани Церкви. І сааме тому є традиція і заохочення до цього молебню.
В нашому храму щоденно, крім неділі, за пів години перед Службою Божою (8.30 або 18.30) усі разом будемо молитися «Гіркий плач» перед виставленими Пресвятими Дарами.
