• Суббота , 16 Январь 2021

„Ідіть за Мною, — і зроблю вас рибалками людей“ (Мк 1, 17)

Кожне покликання завжди є даром самого Бога. Дуже гарно говорить про покликання як про Божий дар пророк Єремія: «І надійшло до мене таке слово Господнє:

«Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов
з лона, освятив я тебе: пророком для народів я тебе призначив» (Єр 1, 5).
Про це говорить також сам Христос, який каже до своїх учнів: „Не ви мене вибрали, а Я вас вибрав” (Йо 15,16). Ці слова Святого Письма об’являють нам правду про те, що кожне покликання – це особистий дар, яким Господь Бог обдаровує кожну людину. Ще перед народженням Бог Творець дає покликання кожній людині. Гарним свідченням того, що Бог дає покликання ще перед народженням є покликання Пресвятої Богородиці, яку в особливий спосіб вшановуємо в цьому місяці молячись розарій.

Кожна людина має покликання. Нема такої людини, яка б не мала покликання. Однак, перше, ніж відповісти на Боже покликання, кожна людина повинна його пізнати. Серед всіх покликань велику гідність займає покликання до монашого та священицького життя, це особливий Божий дар, яким Господь обдаровує ту людину, яку Він сам кличе собі на служіння,
а також для народу, з якого вона походить. Покликання до монашого життя чи священицького не є чимсь вищим від покликання, наприклад, до подружнього життя. Те і те є Божим покликанням. Однак, покликання до монашого життя чи священицького є покликанням до чогось більшого.

Покликання до монашого життя – це не тільки особлива Божа ласка для самої людини, але і для всієї її родини, для Церкви та суспільства.

Великою радістю для нас є те, що з нашої парафії маємо уже двох священиків, які почувши запрошення «Іди за Мною», відповіли Господу і пішли дорогою священицького служіння.

Бог постійно кличе, а людина може прийняти або відкинути це запрошення. Таке запрошення прийняв також Сергій Шияновський, який відповідаючи на цей заклик запрагнув вибрати дорогу Господнього служіння у Товаристві Христовим (Отців Христусовців).

У неділю 29 вересня 2019 року у домі новіціацьким в Польщі склав свої Перші Монаші Обіти. Ця складена обіцянка жити в чистоті, вбогості та послуху завершує початковий етап формації в монастирі, і цим самим розпочинає наступний крок – навчання у семінарії, де здійснюється підготовка священиків до служіння. Також в цей день він отримав сутану, священицький одяг, що свідчить про особливу приналежність до Ісуса Христа. Цей день – справжня урочистість в житті кожного, хто складає обіти, а також для родини та спільноти парафіяльної. На цій урочистості були присутні також настоятель о. Олександр Рєпін SChr, мама Сергія пані Людмила, о. Миколай Пілецький SChr та Олег Здоровець.

Вітаючи Сергія в цей особливий день прагнемо побажати, щоб ця радість з сьогоднішнього дня перебувала з ним повсякчас, нехай Господь буде єдиною Любов’ю і найбільшим Скарбом у житті.

Наша радість пов’язана також з відповідальністю, відповідальністю за кожне покликання. Хоча покликання є даром самого Бога, але Христос закликає просити у Господа за ревні покликання на Господній ниві, «Жнива великі, та робітників мало, Просіть, отже. Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива.» (Мт 9,37-38)

Цей заклик Христа вказує на те, що, кожен з нас особисто, так і ціла Церква повинні дбати про нові і ревні покликання, які працювали б на Христовій ниві.

Молімося про нові і ревні покликання до монашого і священичого стану, яких сьогодні так бракує в Христові Церкві. Бог від кожної людини очікує повного довір’я та готовності виконувати своє покликання, до якого Він її призначив.

Тому молімся за покликання для нашої Церкви.

В кожному покликанні ідімо за Христом, нехай Він буде центром нашого життя, а Ісус дасть нам сили як сказано у Святому Письмі: «Я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш…» (Бут 28,15)

 

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!