Роздуми до Євангеліє
Сьогоднішнє Боже Слово ми чуємо з Євангеліє святого Луки:4:21-30: «І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.” Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”? А він казав їм: “Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині.” Він же додав: “Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині. Та я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю, однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки. Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.” Почувши це, всі в синагозі наповнилися гніву і, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу. Та він, пройшовши серед них, пішов далі.»
Сьогодні ми чуємо, як Ісус на початку своєї публічної діяльності приходить до синагоги в Назареті. Уяви собі, що й ти також є там ‑ серед людей, які Його знають і пам’ятають, як Він ріс у домі Йосифа й Марії.
Після хрещення в Йордані й перебування в пустині Ісус повертається до Галілеї, щоб проголошувати надходження Божого Царства. Він приходить до Назарету й відкриває слухачам свою місію і здійснення Божої обітниці. З Його вуст линуть слова, наповнені благодаттю й благословенням. Придивись, як слухають Ісуса мешканці Назарету і як від подиву від Його слів переходять до сумнівів і заздрості. Інші чекають від Нього демонстрації чудес. Пророки Ізраїля, Ілля та Єлисей, також не були прийняті вибраним народом, лише язичниками. Так само Ісус не знаходить віри в мешканців рідної місцевості. Він прийшов до своїх, а свої Його не прийняли. Задумайся, що може відчувати в своєму серці Ісус, коли Його не приймають близькі й знайомі.
Твоє сумління ‑ це вітчизна Бога в тобі, там можеш почути Його голос. Цей голос ти можеш прийняти або відкинути, маючи свою точку зору на життєві ситуації та події, сумніви або нездійсненні очікування. Слухаючи наступного разу текст Євангелія, спробуй відповісти собі на питання, як уважно ти слухаєш голос сумління?
І на завершення, подякуй Богу за дар сумління й за те, що можеш слухати Його голос. Також попроси пробачення за хвилини, коли не хотів Його слухати. Може, це добрий момент, щоб вернутися до щоденного рахунку сумління?
Думка дня: «Коли настане мить мого приходу до Тебе, Отче, нехай моє серце сповниться вдячністю за твою вірність своїм обітницям»
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ПРО ВИХОВАННЯ НАШИХ ДІТЕЙ:
ПРАКТИЧНА ДИСЦИПЛІНА.
У наші часи виховувати дитину надзвичайно важко.
Із телевізора, усемережжя, вулиці тощо лине дуже багато негативної інформації. I навіть ми часто завдаємо своїм дітям негативу. Боїмося бути занадто суровими чи поблажливими. Однак на ниві виховання трапляється різне, тому не треба впадати у відчай. Ми разом із дітьми ростемо й вчимося. Помилки є частиною мандрівки, яка називається батьківством. А добра новина полягає в тому, що на помилках можна вчитися. Можна стати добрими батьками, виховуючи дітей в атмосфері вiдповідальності та вибудовуючи дружні стосунки. У нас закладено те, що дитячий садочок, школа, спортивні гуртки та ін. виховують наших дітей. Хочу вас розчарувати що жоден із цих закладів не виховає наших дітей. Для цього потрібні лише батьки. Усе суспільство, представники влади й церкви потрібні тільки для того, щоб підтримувати зусилля батьків. Саме з цим закликом Кевін Леман звертається до нас: вийдіть на ринг i станьте батьками. Усвідомте, що родина ‑ це найважливіша справа вашого життя й присвятіть себе їй. Докладіть зусиль i почніть піклуватися про власних дітей. Це буде нелегко. Це не гра. Однак варто зробити це. Пам’ятайте, ви ніколи не станете ідеальними батьками. Практична дисципліна балансує між авторитарним i поблажливим стилями виховання, дозволяючи дітям робити вибір, водночас навчаючи їх бути відповідальними за свої рішення. Отже, автор цієї книжки в основу поклав мудрість БIБЛІЮ. Прочитаємо (Еф. 6,1-4)
Основою практичної дисципліни є ЛЮБОВ.
CIМ ПРАВИЛ ПРАКТИЧНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
- Установіть здорову владу над дітьми
Сім’я ‑ це не демократична спільнота. Батькам слід мати владу. У Пос. до Еф.6, Павло пише, що Бог дав владу батькам над дітьми. А отже, ми не узурпували її. Найкращою підготовкою до життя є родина, де дітей цінують i поважають, а не вважають початком i кінцем всього. Демонструючи силу та бунт, діти випробовують нас, чи ми готові бути батьками. Не бійтеся керувати вдома; те, що ви скажете, вci повинні вважати святим. Однак влада повинна бути здоровою.
- Нехай діти відповідають за свої вчинки
Ми повинні щодня демонструвати дітям, що їхні вчинки завжди мають наслідки. Колись вони позитивні, а деколи негативні. Це один iз найважливіших ypoків, який їм треба засвоїти. Наприклад, дитина просить написати записку про запізнення в школу. Мама повідомляє, що це трапилося без поважної причини. І навіть, якщо дитина вважатиме цей вчинок поганим, насправді ви чините добре.
З. Дозвольте, щоб учителем була дійсність
Шукайте хвилини, які чогось вчать дітей. Часом життя дає нам ідеальний матеріал для виховання світогляду дітей. Можете дозволити дітям пізно лягти спати, щоб вони самостійно переконалися, якими втомленими будуть наступного дня (врешті знову потрібно відновити колишній порядок) Дозвольте дітям зазнати поразок. Ваш дім повинен стати місцем, де дитина може зазнати поразки, щоб вчитися на власних помилках. А ви їм допоможете, показуючи як ви їх любите, як багато вони для вас значать. Дійсність – це ідеальний учитель.
4. Більше приділяйте уваги дітям, ніж словам
Ваші діти чітко знають, що хочете ви сказати в конкретній ситуації. Нас спокушає такий варіант виховання, коли можна навчати дітей словами: цього разу вибачаю тебе, але щоб це було востаннє. Як ви вважаєте, що більше впливає на дитину: заклик більше так не чинити, чи саме прощення. Hi те, нi інше. Дії завжди мають бути на першому місці. Наприклад, дитина гралася довго в ігри, а ввечері просить допомогти підготуватися до написання диктанту. Відмовивши їй, поясніть, що час укладатися в ліжко, а готуватися вона буде зранку.
- Захищайте власні ворота ‑ не бийте в них
Діти витривалі, як бігуни на марафоні. Вони знають, якщо будуть скиглити, вимагати то свого доб’ються. Мусите витримати їхній натиск i встояти. Вони вигадають мільйон різних аргументів. Однак це ви головні вдома й ви так вирішуєте. Слід вчити дітей, що буде так, як ви сказали. Якщо ми можемо завдати серйозної шкоди здоров’ю чи щастю дитини, твердо дотримуючись рішення, то краще відступити.
- Родинні стосунки важливіші за правила
Правила практичної дисципліни не залізні. Завжди iснyє поле для маневрів. Люди вимагають готових рецептів батьківства, однак вони більше нагадують мистецтво. Якщо у вас дисципліна, щоб правила встановлювати, то вона не спрацює. У cім’ї правила мають вагу тільки тоді, коли є виразом взаємин, сповнених любові. Коли діти бачать, що батьки беруть участь у родинному житті, то самостійно починають долучатися до нього. Стосунки треба налагоджувати з кожною дитиною індивідуально.
- Живіть у згоді з правилами
Ось правило перше. Дотримуйтеся власних правил ви, бо діти вчаться, спостерігаючи за дорослими.
Пам’ятаймо – БОГ любить нас безумовною любов’ю. Просто любить нас такими, якими ми є, недосконалими й схильними до помилок. БОГ прагне, щоб ми так само любили своїх дітей.
Потрібно усвідомити одну суттєву деталь, що ви не перестаєте любити своїх дітей, караючи їx. У цьому випадку ваша любов навіть більша ‑ ви підштовхуєте дитину до того, щоб засвоїла урок, який дає конкретна ситуація, навчає відповідальності.
А ось друге правило: будьте готові пожертвувати своїм часом, щоб втілити в життя правила практичної дисципліни.
Батьківство – довготермінова інвестиція, а не короткотривала позика.
ПРОГРАМУЙ СВОЄ ЖИТТЯ:
Прийми себе таким, яким ти є.
Люби інших так, як Ти любиш себе.
Люби світ – він є джерелом краси.
Люби Бога понад усе й понад усіх.
ІСТОРІЯ ДЛЯ ДУШІ
ЙО. 15. 12-27
ЛАМПА І СВІЧКА ‘
Одного разу лампа-керівниця організувала бал всім лампочкам району. Кожна лампа прийшла, вбрана у свій чудовий абажур. Це було захоплююче й радісно. Та ось зчинився шум і крик, бо сталося електричне замикання й деякі лампи були пошкоджені, їх світло потьмяніло… Зал став напівтемним. Тоді лампа-керівниця дозволила свічці підійти до них. Однак вона й усі інші глузували, насміхалися зі свічки. Незважаючи на погорду, лампи закликали її до себе, бо хотіли почути, що вона їм скаже.
— Хто ти така? – запитала лампа-керівниця.
— Я – світло, таке ж, як і ви, – відповіла бідна свічка.
— Це ми знаємо, але що ти робиш?
— Я маю своє внутрішнє світло, незалежне, хоч і приймаю його з іншого джерела. Я є символом віри, хоча ви й сильніші від мене. Я не вбираюся в абажур, бо знаю: моє життя є коротким. Моє світло народжується всередині. Я також є небезпечною, як і ви, однак не роблю таких великих катастроф. Навіть дитина може користуватися мною, правда, вона шанує мене більше, ніж ви. Коли я дарую людям світло, то зменшуюся й тану. Люди цінують мене тому, що, коли вони не можуть включити вас, я стаю їм у пригоді.Лампи не могли приховати глузливих іронічних посмішок перед таким показом меншості. Однак раптово в залі зчинився великий шум, хвилювання. Всі лампи раптово погасли. Лунав їхній крик про допомогу. Тільки одна свічка залишилася горіти, освітлюючи дорогу електрикові, що мав відремонтувати електричну мережу. Коли всі ці лампи повернулися до життя, то підійшли до свічки, просячи в неї прощення. Однак тепер вона стала маленькою грудкою воску й танула просто на очах. Вона вмирала…. Вона віддала своє життя, щоб її сильніші, яскравіші товаришки могли далі продовжувати свій бал.
БРУНО ФЕРРЕРО(365 КОРОТКИХ ІСТОРІЙ ДЛЯ ДУШІ)
Парафіяльні оголошення
ІV НЕДІЛЯ ЗВИЧАЙНОГО
- Запрошуємо на Службу Божу протягом тижня.
- Щосуботи запрошуємо в 19-00 у парафіяльному домі на катехези для тих, хто прагне більше дізнатися про Римо-католицьку віру.
- У вівторок, 5 лютого, вспомин св. Агати, діви та мучениці; в середу, 6 лютого, св. Павла Мікі й сподвижників, мучеників.
- Отець Єпископ назначив храми Стаційні на «Рік святості подружжя та сім’ї»: Катедра в Одесі, Матері Божої в Одесі, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Святого Йосифа в Миколаєві, Южноукраїнськ, Балта, Кропивницький, Херсон.
У наступну суботу, 9 лютого, храм прибирають: Голуб Катерина, Голуб Владислав, Мудрий Ігор, Мудра Галина.
Вітаємо всіх, хто протягом тижня відзначав День народження чи іншу урочистість, а також вітаємо з Днем народження наших парафіян: Браткову Надію, Влох Тетяну, Скляренко Анну й бажаємо Божого Благословення, міцного здоров’я й опіки Пресвятої Діви Марії і Св. Йосифа.
Щиро дякуємо нашим добродіям за пожертви, складені на потреби нашої парафії і ремонт парафіяльного будинку.
НЕХАЙ БЛАГОСЛОВИТЬ ВАС ГОСПОДЬ
Розклад Богослужінь
Неділя 1200 (укр) 1800(пол)
Понеділок 1800(укр)
Вівторок 900 (рос) 1800(укр)
Середа 900 (укр) 1800(укр)
Четвер 900 (укр) 1800(укр)
П’ятниця 900(рос) 1800(укр)
Субота 900(укр) 1800(укр)
настоятель о. Олександр Рєпін TChr
Редактори: Шаповалова Олена, Рускуліс Лілія, с. Соломія OSB
