Верховна Рада зробила українцям подарунок – новий вихідний. Тепер цілком логічно та справедливо на державному рівні відзначаються як Різдво 7 січня, так і 25 грудня.
Множинність дат Різдва історично склалась через різницю у календарях, які використовують різні церкви – юліанський та григоріанський. Календарна реформа, що замінила юліанський стиль на григоріанський відбулася в XVI столітті за папи Римського Григорія XIII, за іменем якого і отримав свою назву новий календар. У 1923 році за ініціативою Константинопольського патріарха відбулася нарада православних церков, на якому було прийнято рішення про виправлення Юліанського календаря. Але в російській церкві ця реформа не була сприйнята. Саме тому на пострадянському просторі закріпився стереотип, що свято 25 грудня – католицьке, а 7 січня – православне. Ми дійсно маємо справу зі стійким стереотипом, що був нав’язаний з часів перебування православної церкви під російською юрисдикцією.
Насправді 25 грудня не є суто католицьким Різдвом. І це досі є одкровенням для багатьох наших громадян, адже більшість православних у світі святкує народження Христа саме в цей грудневий день. Це так зване «світове» Різдво. Виняток складають вже згадана Російська православна церква та церкви-сателіти, що орієнтуються на неї. Вони досі використовують юліанський календар. Досі у цьому колі і Українська православна церква
У той же час 11 помісних православних церков світу із 15, включаючи Константинопольську (крім Афону), Антіохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську й Грецьку, святкують Різдво Христове, як і решта християн світу, в ніч з 24 на 25 грудня.
Свято Різдва Христового започаткувалося декілька століть після народження Ісуса, воно народилося у Римській імперії в перших поколіннях християн, як реакція на язичницькі святкування. «У Римі від 17 до 23 грудня відбувалися поганські торжества в честь бога Сатурна або Хроноса. Ці святкування звалися Сатурналія. Відразу після них 25 грудня були великі радісні торжества в честь „непереможного сонця”. Кесар Авреліян 25 грудня 274 року проголосив сонце–бога головним опікуном римської імперії і присвятив йому святиню на Марсовім Полі в Римі. Свято бога-сонця святкували 25 грудня тому, що тоді наступає зимовий зворот сонця, дні стають довші і сонце більше гріє. Цей день вважався наче народженням сонця і його перемогою над темрявою ночі.
Отож, християнський Рим, щоб протидіяти язичницькому Римові, на місце бога-сонця ставить своє християнське Сонце – Богочоловіка і Його народження також святкує 25 грудня». 
