6 січня Католицька Церква святкує Богоявлення Господнє (Епіфанію) — Свято Трьох Царів. Традиційно таємниця Богоявлення складається з трьох подій: Різдва Христового (прихід Господа у світ), поклоніння Трьох Царів (явління Господа світу) і Хрещення Господнього (поєднання Господа зі світом і вихід на проповідь).
У східній традиції факт Богоявлення констатується двома святами — Різдвом Христовим та Хрещенням Господнім — яке, до речі, і є святом Трьох Царів, тому що якби наша Православна Церква послуговувалася Григоріанським календарем — то святкувала б його також 6 січня (на 13 днів раніше від 19 січня, дня, коли Хрещення у нас святкують православні та греко-католики нині).
Римо-Католицька церква також окремо має урочистість Хрещення Господнього, але, на відміну від православної традиції, ця урочистість є не усталеною, а рухомою, і святкується у першу неділю після Трьох Царів — тобто цьогоріч це буде 10 січня.
Але основним, «ударним» святом цього циклу після Різдва є, звісно ж Богоявлення, тобто свято Трьох Царів, на яких на сході чомусь не сильно зосереджуються, а от на заході та у західній традиції загалом — вони є дуже шанованими, й у Західній Європі подарунки дітям приносить не лише Святий Миколай, а й Три Царі. Традиція надала їм імена — Каспер, Мельхіор і Балтазар. Вони символізують людську мудрість, що прихилилася перед мудрістю Божою, а також три континенти (Америки у час встановлення свята ще не знали) — Європу, Азію і Африку.
На свято Трьох царів традиційно прийнято святити крейду і наносити нею на одвірки напис «+C+M+B+», котрий має багато значень — перше: «Cognito matrimonium baptismus» («Пізнання, шлюб, хрещення» — тобто, три етапи розкриття Христа світу — пізнання Його після Різдва, зокрема, волхвами; шлюб у Кані Галилейській, де Він зробив перше чудо; прийняття Христом хрещення); друге: «Christus multum benefactum» («Христос багатьох обдаровує»); третє: «Christus mansionem benedicat“ («Христос житло благословив»); четверте: «Каспер, Мельхіор, Бальтазар» — вони ніби відвідують цього дня наш дім. Також цього дня святять воду (відсилка до свята Хрещення Господнього, яке як самостійна урочистість є наймолодшим у різдвяному циклі, і виділилося в окреме свято найпізніше), якою покропляють хати.
Крім того цього дня прийнято освячувати золото і ладан. Ладаном окурюють дім. Золото освячують просто на пам’яь про золото, принесене у дар Христу.
Три царі принесли Христу дари: золото, ладан і миро (смирну). Золото — як царю, ладан — як Богу і миро — як майбутній Жертві за людство (миром на Сході намащували в давнину покійників). Іноді кажуть, що миро — також царський знак, оскільки символізує помазання Христа на Царство.
