• Вторник , 25 Январь 2022

Спішімо любити людей, бо швидко відходять

27 жовтня відійшла до вічності наша парафіянка Любов Овсянникова.

В парафії всі її знали і люблячи називали «наша поетеса». Так, це людина яка писала вірші і ними ділилася з нашою парафіяльною родиною. Як вона сама говорила, що це Господь сам надихає її і вона пише. Кожен вірш відкриває глибину її серця, бо неможливо писати так, якщо не має цього в глибині своєї душі.

Спішімо любити людей, бо вони так швидко відходять, — так написав польський поет, і так воно і є.

«Цветущая женщина с бешеной тягой к жизни, тебя больше нет… Господь давал тебе все сочтененные стихи», — написала Лариса Корупко після того, як дізналася по її смерть. «Наша легіонерка», — так згадували ті, хто належить або належав до групи Легіону Марії. Скільки добра, світла і радості вона несла хворим, старшим людям, яких провідували в будинках чи лікарнях. Скільки чудових слів, спогадів, залишилося в серцях тих, з ким вона любила і прославляла Бога.

 

В памяті залишиться Ювілей нашого храму; як вона трепетно переживала готуючись та пишучи не один вірш, який присвятила до цієї події. Вона полюбила наш храм, де через красу будівлі, яку колись побачила і через яку вона  вона знайшла Бога, а так насправді Бог знайшов її для Себе, а тепер і покликав до Себе.

Зі спогадів п. Лариси Тодорович:

«Колись у буремні часи перестройки наша пані Люба разом із сестрою Тамарою йшла вул. Декабристів повз будівлю під номером 32 а, де розміщувався тоді «Дом офіцерів». Вони зупинились, любуючись архітектурою будівлі і раптом Люба каже: «Господи, як же я хочу, щоб тут знову був Храм Господній, щоб тут правили священики Служби Божі, щоб люди приходили молитися, щоб тут знову був осередок віри…»

Через деякий час вона знову сюди прийшла, ведома Богом, щоб бути серед наших парафіян, щоб служити Господу, якого любила і довіряла Йому понад усе та служити людям своєю творчістю.

 

Ось один з її віршів.

 

«Вкушайте Дар для вечной жизни

Христовых Тайн у Алтаря

И знайте акт исповеданий

Есть ваша вера для Меня…»

С тех пор прошло так много лет

Спаситель Мира Вечной Жизни

Посланец Вышнего Отца

Сегодня светлый праздник Боже

Крови и Тела нашего Христа.

Тебя мы называем другом

Так как и Ты нас каждого избрал

Тебе, мы поклоняемся Спаситель,

Достойны всяческих похвал

Пусть же сегодня Хлеб Бессмертия в причащении

Все обретем для вечной жизни для себя

Попросим укрепить в благословении

Достойный всяческой хвалы и прославления

 

Нехай же Господь, якого вона називала своїм Другом, прийме її у Домі Небесного Отця. А Святе Причастя, яке вона споживала і в якому вона бачила Безсмертний Хліб для вічного життя, нехай збереже її душу на життя з Богом у вічності.

 

Спочивай у мирі вічнім.

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!