У цю неділю у нашій парафіяльній родині свято – День народження у о. Олександра, нашого отця, наставника, брата, духівника, друга… хто як його називає. Але є одна спільна назва для всіх – Священика, якого вибрав Господь і покликав, щоб він був продовженням Господнього діла Спасіння, щод далі благословляв, годував голодних Божим Словом та Євхаристією.
Отче, справді ми раді, що Ви у нас є і цінуємо Вас, хоч не часто про це говоримо.
Багато було сказано слів, побажань, а навіть були подарунки. Не обійшлось також і без солодощів. Були і спогади з дитинства у вигляді кульок, і усмішка, і смачний чай-кава.
Нехай Господь буде прославлений у нашому житті і у нашому служінні.
Священик не раб людей , а слуга Божий ,
Якого Бог , а не люди обирають ,
Священик несе людям світло ,
в день хмарний і погожий ,
Він служить Богу , за людей
які чогось бажають ….
Бажання в кожної людини з душі і серця линуть ,
І кожний просить : Боже , вислухай , допоможи ….
І всі чекають …. , цього чого бажають ,
А скільки просять …. ? Господи , прости !
І тільки він стоїть коло Божого престолу ,
І добре знає, розуміє всіх людей ,
Священик просить,
просить Бога всім про допомогу ,
Не раз з сльозами….,
не тільки вдень , але й серед ночей !
Священик просить: щоб Господь гріхи простив всім людям ,
Щоб благословив їх на мир і любов ,
Щоб добре було жити його духовним дітям ,
І всі позбулись злих оков !
А люди ….? Люди не раз цього і не чують ,
А може й чують , але не хочуть зрозуміти ,
Хоч може і не всі , але осудять ,
А дехто хоче , ще й чогось священика повчити ….
Повчити…., як він має жити ,
У в що вдягатись , куди і як ходити ,
Що говорити , де і як вставати ,
Всі дивляться…., з чим і як він йде із хати і до хати !
Всі гарно спочатку його приймають , вітають ,
І обіцяють послух і любов ,
А потім ці найближчі …., перші проганяють ,
Бо думають , що мудріші від Божих настанов !
Священик не тільки служить , він лікує ,
Хоч в нього є й свої гріхи ,
Священик завжди і за кожного переживає ,
Він бачить , відчуває навіть і людські думки !
Господь вибрав і послав його в світ для цього ,
Щоб молитись , вчити , нести в світ Боже слово ,
Щоб лікувати людські душі від всього злого ,
Всіх найдорожчих , від малого до старого !
Звичайно й сам священик в гріхи впадає ,
Але, судити його з людей ніхто прав немає ,
Тому що він за все …. , перед Богом відповідає ,
А людина , через його прощення душу свою спасає !
Хоч важко всім це зрозуміти ,
Але і ангели , не мають цієї влади ,
Щоб людям гріхи відпускати ,
Щоб в чаші приносити Живого Бога , навіть до хати !
Любіть священиків своїх , не судіть …. ,
Бо в них найважча тут земна дорога ,
Завжди за них Господа моліть ,
Підтримуйте …. ,
і буде за це вам — велика нагорода.
(Ivan Boichyk)
