• Среда , 14 Апрель 2021

Великий Четвер Меса Господньої Вечері

У вечері Великого Четверга збираємося біля Господа Ісуса як Його учні на Останній Вечері. Розпочинаємо Пресвяту Месу, котра являється відблиском горниці, в якій Ісус зі своїми апостолами споживає вечерю на котрій установлює Жертву Нового Завіту між Богом та людьми.

Події Великого Четверга є для християн дуже важливі, бо вони розкривають перед нами тайни нашого спасіння. В цей День на Тайній Вечері Ісус встановлює Пресвяту безкровну Жертву свого Тіла і Крові, котра відновлюється в кожній Пресвятій Службі. Разом з цією великою Жертвою встановлює священство.

Христос зобов’язав нас до взаємної любові. Ісус залишив нам її прекрасний приклад: вмиваючи ноги своїм учням, Він наказав нам у житті керуватися таким же принципом любові — «Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як вас полюбив» (Йн 15, 12).

 

Остання Вечеря Господа Ісуса Христа та Його учнів була пов’язана з єврейським святом Пасхи. У першому читанні ми почуємо про перехід, який здійснив Бог, щоб визволити свій народ із неволі. Звернімо увагу на роль агнця у старозавітних обрядах, тому, що його кров, яка була символом спасіння, є заповіддю жертви Христа – Агнця Божого, який своєю Кров’ю визволив нас із неволі гріха і смерті.

 

В посланні до Коринтян св. Павло переказує нам віру, яку сам отримав. Це є віра Церкви, яка проголошує, що в кожному відправленні Євхаристії ми згадуємо і здійснюємо муку, смерть і Воскресіння Господа Ісуса Христа. Цей хліб, який ми споживаємо, є Тілом Ісуса, виданим за нас. В цій чаші є наше примирення з Богом, визволення від наших гріхів.

 

Постава Христа, який служить, омиваючи ноги своїм учням, постава сповнена любові, є умовою того, щоб плідно брати участь у Святій Євхаристії. До правдивої любові, такої, що не шукає свого, зобов’язує нас сьогодні Христос. Постава любові є найважливішою заповіддю для учнів Христа. Любов є очищенням і справжнім обмиттям від гріхів.

 

 

На закінчення переноситься Пресвята Євхаристія на місце схову – до Темниці. Ісус залишається присутнім серед нас, можемо товаришувати Йому в тихій адорації. Вівтар – як місце, на якому приноситься жертва, — залишається порожнім, оголеним, подібно як Ісус під час свого страждання. Вівтар залишиться відкритим аж до завтрашньої вечірньої Літургії.

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!