• Вторник , 7 Июль 2020

Якір Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв 3 березня 2019р. № 9/2019 (240)

Роздуми до Євангеліє

Сьогоднішнє Боже Слово ми чуємо з Євангеліє святого Луки:6:39-45: «Сказав же їм притчу: чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму? Учень не буває вищим від свого учителя; але, удосконалившись, кожен буде, як і вчитель його. Що ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? Або, як можеш сказати братові твоєму: брате, дай я вийму скалку з ока твого, коли сам не бачиш колоди у своєму оці? Лицеміре! Вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. Нема доброго дерева, яке родило б поганий плід, і немає поганого дерева, яке родило б плід добрий. Бо всяке дерево пізнається за плодом своїм: не збирають смокви з терня і не знімають винограду з чагарнику. Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре, а зла людина з лихого скарбу серця свого виносить зле: бо з повноти серця промовляють уста її.»

Сьогоднішнє Боже Слово походить з Євангелія від св. Луки. Уяви собі сцену шістьох незрячих чоловіків, які йдуть один за одним, і незрячого поводиря, що веде цю групу,  падає, тягнучи за собою решту людей.

Чи може сліпий вести сліпого? Сліпим є той, хто не розпізнає знаків Божого діяння. Чи ти почуваєш себе експертом, фахівцем, коли пояснюєш людям, як вони мають чинити? А може, ти дієш, як людина, яка сліпо погоджується на те, що чує від інших, не бажаючи протиставлятися чужій думці? Яка з цих постав підходить тобі найбільше?

Дуже легко зауважити провину інших, осуджуючи когось за те, що він чинить інакше, не за моїм сподіванням. Однак дуже важко усвідомити собі, що інша людина зовсім не знає, якими є мої плани иа яке я бачу розв’язання в тих ситуаціях, що склалися. Чи не буває так, що іноді ти вважаєш свої помисли й рішення абсолютно правильними?

Відсутність аналізу власної поведінки, брехня, злослів’я, плітки, контролювання іншої людини – все це може бути «сліпотою», яка зв’язана з обманом самого себе. А розуміння й бачення добрих і поганих боків своєї поведінки може допомогти стати доброю людиною, братом або сестрою в очах ближнього.

На кінець молитви попроси про ласку милосердного погляду на іншу людину, щоб мати змогу досвідчити красу стосунків із людьми, яких поставив на твоїй дорозі Бог.

ПОДРУЖЖЯ – ЦЕ ТАЇНСТВО, А ЩО З ЦЬОГО ВИНИКАЄ?

Католицька Церква, опираючись на науку Святого Писання, повчає, що християнське подружжя є Таїнством. Дуже часто сам термін «таїнство» в наших вухах звучить доволі абстрактно, особливо, якщо його відносимо до конкретних стосунків чоловіка й жінки. Однак саме в цьому й прихована мета подружжя. Той замисел, який Бог вкладає в нього. Отже, що це значить? І що з цього виникає…?

Кожне Таїнство – це видимий знак невидимої Божої благодаті. А для чого нам Божа благодать? Для того, щоб осягнути спасіння. Тобто подружжя є шляхом, на якому двоє людей осягають спасіння. Чоловік для дружини є шляхом спасіння, а дружина для чоловіка. Святий Петро Апостол називає подружжя співспадкоємцями благодаті життя:

ВИ, ЧОЛОВІКИ, ЖИВІТЬ РОЗУМНО РАЗОМ З ВАШИМИ ЖІНКАМИ, ЯК З ІСТОТАМИ, ЩО ВІД ВАС СЛАБШІ, ВІДДАЮЧИ ЇМ НАЛЕЖНУ ШАНУ ЯК СПІВСПАДКОЄМЦЯМ БЛАГОДАТІ ЖИТТЯ, – ТИМ ВАШІ МОЛИТВИ НЕ ВТРАЧАТИМУТЬ НА СИЛІ.

Грецький термін синклерономоі – «співспадкоємці» означає двоє людей, які отримали спільну спадщину. Згідно з тогочасним правом ці люди не можуть цю спадщину забрати один без одного. Вживаючи такого слова до християнського подружжя, Автор Послання показує неймовірне запрошення Бога, але також відповідальність чоловіка й дружини за спільну мандрівку в напрямі до Божого Царства.

Видимим знаком Таїнства подружжя є чоловік і жінка, які в момент подружньої згоди виражають дарування й приймання себе на все життя, погоджуючись на все, що приготував для них Бог. Із того моменту Бог, який вірний своїм обітницям зливає на них свою благодать, яка чинить їх здатними творити християнську родину, «домашню Церкву», бути відображенням Трійці.

ОСКІЛЬКИ ЦЯ БЛАГОДАТЬ ВИНИКАЄ З ТАЇНСТВА, ТО ВОНА ЯКИМОСЬ ЧИНОМ ЗАЛЕЖИТЬ ТЕЖ ВІД ГОТОВНОСТІ ПОДРУЖЖЯ ВИКОНУВАТИ СВОЇ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ З ПОДРУЖНЬОЇ ЗГОДИ.

Що обіцяють собі наречені? На який план Бога погоджуються? З подружньої присяги виникає наступне – чоловік і дружина шлюбують собі любов, вірність, повагу один до одного, в усіх життєвих обставинах (здоров’ї, хворобі, і т. д.) аж до смерті. А також, що приймуть і в католицькій вірі виховають потомство, яким Бог їх обдарує. До тих пір, поки чоловік і дружина бажають виконувати свої зобов’язання, тривають при тому, що обіцяли, Бог даруватиме їм свою благодать. І навпаки, закритість на Божий план, наприклад, на потомство, на життя, принципове відвернення від обіцяного буде своєрідною стіною, перешкодою для Божої ласки.

СУТТЮ КОЖНОГО ТАЇНСТВА Є ПАСХАЛЬНА ТАЙНА – СМЕРТЬ І ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА. ЯК ЦЯ ТАЙНА ЗВЕРШУЄТЬСЯ В ПОДРУЖЖІ?

Чоловік, входячи в Таїнство Подружжя, погоджується на смерть старої людини в середині себе від моменту Подружжя. Його життя відбувається виключно в згоді і єдності зі своєю дружиною. Це смерть для власних амбіцій, егоїзму, гордині, свого пожадання і т. п. Жінка, увійшовши в Таїнство Подружжя входить в Пасху Ісуса Христа – в Його смерть і Воскресіння, дозволяючи, аби стара людина померла, а завдяки Божій благодаті почало жити нове створіння.

Отже, в Таїнстві Подружжя Господь продовжує звершувати процес, який розпочався в кожній людині в хвилину Святого Хрещення. Саме завдяки цьому зануренню в Пасхальну Тайну, християнське подружжя буде видимим знаком любові Христа до Церкви, любові, яка представляє себе у вимірі хреста!

Отець Роман Лаба OSPPE, директор Всеукраїнського бюро у справах душпастирства родин при Єпископаті України.                                              http://www.rodyna.org.ua/2018-2-19-2/

ІСТОРІЯ ДЛЯ ДУШІ

Коштовний алмаз

На палубі великого пароплава стояв чоловік і бавився, підкидаючи й ловлячи блискучу річ. Пасажири, дивлячись на нього, запитали:

  • Що це у вас?
  • Це – коштовний алмаз, – відповів  чоловік. – Я продав усе майно, яке заробляв протягом життя, аби придбати його.
  • Якщо це так, то на вашому місці я не поводився би з ним так легковажно, – зауважив один пасажир.
  • О, підкидаючи його для мене велика втіха, – відповів чоловік і знову підкинув камінь у повітря.

Зрозуміло, що таке поводження з дорогоцінним алмазом недоречне, та, однак, бувають такі люди. Цей алмаз – це наша душа, з якою ми дуже часто легковажно поводимося. Якщо ми загубимо якусь річ – біда невелика. Але якщо загубимо душу – загубимо все.

                          365 ПРИТЧ НА ЩОДЕНЬ

Римсько-Католицька Церква

вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333

Сайт: www.joseph.org.ua          e-mail: arepin13@gmail.com     тел. +38(0512)47-06-36

настоятель о. Олександр Рєпін TChr

Редактори: Шаповалова Олена, Рускуліс Лілія, с. Соломія OSB

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!