Якір. Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв. 11 квітня 2021 року. №14/2021 (322)

Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Йоана: Йн 20, 19 –31

А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, — а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, — увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!» Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа. І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.»  Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються.» Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус. Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!» По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, — а двері були замкнені! — стає посередині та й каже: «Мир вам!» А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, — а віруючий!» І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!» І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!» Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів. А ції -списано, щоб увірували ви, що Ісус — Христос, Син Божий, а вірувавши, — щоб мали життя в його ім’я.

Після досвіду Страсної П’ятниці віра учнів була піддана тяжким випробуванням. Але це було необхідне, щоб учні повністю могли довіритись Ісусові. Господь знає про те, що кожен з нас має пройти через моменти кризи, щоб віра стала більш зрілою. Так, як і Томі, Він дає нам час. Які сьогодні твої сумніви? Чого ти потребуєш, щоби вірити?

Ісус підходить до учнів і дозволяє Томі доторкнутися до своїх ран. Тома переконується в дійсності ран Спасителя і складає визнання віри. Він довіряє Ісусові та цілковито покладається на Нього. Крізь кожне страждання, зраненя Ісус проходить разом з тобою. Не для того, щоб їх усунути, як непотрібну перешкоду, але, щоб довести тебе до Воскресіння. Віддай Йому те, що є джерелом твоїх страждань і неспокою.

Ісус приходить, щоб поділитися з тобою своєю радістю Воскресіння. Він приносить мир і прагне дати участь в Його радості. Слухаючи слів Євангелія, спробуй відчути цю радість разом з Ним.

Подякуй Богу за спасіння і Воскресіння Ісуса. Попроси Святого Духа про глибоку й міцну віру для себе.

НЕДІЛЯ БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ

Вірний Бог і невірна людина

Вже в Старому Завіті Бог розкриває себе як милосердний. Милосердя — це атрибут Бога, який проявляється дуже виразно, коли, незважаючи на невірність представників Вибраного народу, Він залишається вірним завіту, що уклав із ними. Коли в момент об’явлення на Синаї люди зробили золотого тельця, Бог не запалав гнівом проти язичників, але представився Мойсею як «Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий і вірний» . Вся історія Старого Завіту представляє народ, який хоча і залишає Бога, зраджує Його, грішить, — переживає турботу Бога, що демонструє  йому милосердя. У мові пророків і в псалмах Боже милосердя показує силу любові, яка більша за гріх, за найбільшу невірність народу. Милосердний Бог постійно виходить назустріч людям, даючи їм шанс покаятися і навернутися. Він також безупинно показує свою готовність прощати. У Новому Завіті милосердя стає розпізнавальним знаком Месії. Його діла милосердя дають достатню відповідь на запитання учнів Йоана Хрестителя: чи Ти той, хто повинен прийти? Під час своєї місії Ісус свідчить про Боже милосердя, «проповідуючи Євангеліє Царства», прощаючи гріхи і «вигоюючи всяку хворобу і всяку недугу в народі». Ставлення милосердного Бога до грішної людини було показане Христом у притчі про блудного сина. Папа Йоан Павло II вказує, що ця притча «глибоко висловлює дійсність навернення. Це найконкретніший вислів акту любові й наявності милосердя в людському світі». Святіший Отець підкреслює, що «істинне і належне милосердя полягає не в самому лише погляді, може, навіть дуже проникливому та співчутливому, що звертається на матеріальне зло. Милосердя виявляється у своєму істинному й належному вигляді тоді, коли воно оцінює добро, сприяє йому і добуває його з усіх тих видів зла, які існують у світі і в людині. Якщо так його розуміти, — підкреслює Папа, — то милосердя становить основний зміст Христової Благовісті й установчу силу Його післанництва». Вершина об’явлення Божого милосердя — це Пасхальна таємниця, тобто страждання, смерть і воскресіння Христа. В усій історії спасіння «Хрест — це найбільше наближення Бога до людини і до того, що людина — особливо у важкі і болючі моменти — називає своєю долею». Людина, пригнічена горем, а часто і власним гріхом та його нищівними наслідками, схильна думати, що вона іграшка в руках Бога, тоді як Бог, щоби врятувати людину, не завагався віддати свого Сина, аби той через хрест здобув спасіння. Милосердя. «Досконалість нескінченного Бога також нескінченна», — пише Святіший Отець, додаючи, що невичерпна також готовність Бога приймати блудних синів, які повертаються. Обмежити її може тільки спротив людини, брак доброї волі, готовності до навернення або покути.  

Милосердя і справедливість

Йоан Павло ІІ звертав увагу на те, що дуже часто людські наміри замість того, аби забезпечити справедливість, стають викривленими, заперечують її. Христос дорікав своїм слухачам за позицію «око за око, зуб за зуб». У молитві, яку дав своїм учням, Він вмістив знаменні слова: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Однієї лише справедливості замало, — навчав Папа, — вона має бути вдосконалена милосердям. Чи це означає, що милосердя суперечить справедливості? Як зрозуміти слова Ісуса, звернені до Петра, що треба пробачати «сімдесят разів по сім», тобто всім і щоразу? «Вимога такого великодушно прощення, — пояснює Йоан Павло II, — не заперечує об’єктивних вимог справедливості. В правильному розумінні, справедливість у певному сенсі становить мету пробачення. В жодному місці євангельського послання ані пробачення, ані милосердя як його джерело не означають поблажливості щодо зла, щодо кривди чи щодо зневаги. У будь-якому разі, виправлення цього зла, кривди, компенсація за зневагу, тощо, становить умову прощення».  Заклик до милосердя «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя», — каже Христос у Нагірній проповіді. Людина покликана наслідувати досконалість Бога. «Вдивляючись у Нього, — сказав папа Йоан Павло ІІ під час канонізації Сестри Фаустини, — єднаючись із Його батьківським серцем, ми здатні дивитися на братів новими очима: з безкорисливістю й солідарністю, великодушністю і пробаченням. Це все милосердя», — наголосив він. 17 серпня 2002 року Йоан Павло ІІ ввірив увесь світ Божому Милосердю і освятив санктуарій у Кракові-Лаґєвніках. «Дозволь усім жителям землі пізнати Твоє милосердя, щоби в Тобі, Триєдиний Боже, ми завжди знаходили джерело надії», — молився Папа і просив Бога зцілити людські слабкості й подолати все зло. Говорячи про драми сучасного світу, він підкреслив: «Нам треба милосердя, щоби всяка несправедливість у світі зникла в світлі істини».  

Джерело: CREDO: https://credo.pro/2018/04/205315