Роздуми до Євангеліє
Сьогодні Четверта Великодня неділя, яку називаємо згідно з традицією неділею Доброго Пастиря. Ми святкуємо Всесвітній день молитви за покликання. Цього дня починається Тиждень молитви про покликання в Церкві.
Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 10, 27-30:
Того часу Ісус сказав: «Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною; і Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не викраде їх з Моєї руки. Мій Отець, який дав їх Мені, є більший від усіх, і ніхто не може викрадати з руки Отця. Я і Отець – одне! »
«Ісус говорить не про інтелектуальне знання, а про особисті взаємини, про вподобання, взаємну ніжність, що є відображенням внутрішніх взаємин любові між Ним та Отцем».
Бути в безпеці з Ісусом.
Сучасний світ намагається щоразу глибше проникнути в кожну сферу людського життя, звузити межі людської інтимності. У кожному з нас живе страх, що інші побачать нас такими, якими ми є насправді. Ймовірно, це звичайнісіньке почуття сорому. Однак перед Ісусом не треба соромитися. Він знає моє ім’я, знає, чого від мене очікувати; Він знає, коли я слухав Його, а коли відкидав. Сьогодні Ісус закликає мене наново збагнути те, що я можу стати Його слухняним ягням, зрозумівши, що лише Він є Добрим Пастирем. Лише Він дає вічне життя. Він – моя надія. У єдності з Ним я в безпеці. Навіть ідучи в темряві, з ним я не боятимуся зла.
Господи, Ти мій Пастир, тому мені нічого не бракуватиме. Ти дозволяєш мені лежати на зелених пасовищах. Ти ведеш мене на тихі води, де я можу відпочити, де ти насичуєш мене життям. (пор. Пс. 23)
Слово на кожен день(2019)
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ПРО ВИХОВАННЯ НАШИХ ДІТЕЙ
ЯК ОДНОЧАСНО ДАВАТИ ВИБІР І «ТЯГНУТИ ЗА КИЛИМ»
Діти мусять здійснювати вибір у відповідному контексті. Ви ж не дискутуєте з дванадцятирічною дитиною про те, чи керуватиме вона автомобілем. Не пропонуємо шестирічній дитині вибрати, чим бавитися – машинкою чи татковою зброєю. Однак діти можуть самі приймати чимало дрібних рішень, якщо ми дозволимо їм це. Наприклад, дитина може сама вирішувати, що хотіла б з’їсти: «Андрійко, хочеш бутерброд із тунцем чи горіховим маслом?»
Даємо хлопцеві вибір, але вчимо його, що немає права змінювати прийняте рішення. Якщо хочеш застосувати практичну дисципліну, треба продемонструвати Андрію: якщо змінить рішення, то це матиме відповідні наслідки. Так є в житті. Інакше кажучи, мусимо вимагати, щоб був відповідальний за свій вибір.
А що відбувається в багатьох сім’ях? Типовою є така сцена: спершу Андрій вибирає бутерброд з арахісовим маслом, а коли мама все приготувала, він змінює думку. Отож мама забирає бутерброд з арахісовим маслом і слухняно йде робити інший.
Чого мама навчає, дозволяючи змінювати думку? Вона вчить безвідповідальності, бо сама поводиться безвідповідально. Насправді ж така ситуація – чудова нагода дозволити дійсності вплинути на життя Андрія і навчити його правила, яким може користуватися впродовж усього життя. А йдеться про таке: дайте Андрію вибір – або з’їсти бутерброд з арахісовим маслом, або не їсти взагалі. Не змушуйте його – залиште їжу на пізніше. Андрій може знизити плечима й піти бавитися далі, але невдовзі дійсність дасть йому урок. Голод нагадає про себе. Перед вечерею знову прийде на кухню, жаліючись, що дуже голодний. У цю мить важливо зробити принаймні дві речі:
- Подолати докори сумління й співчуття до сина, молитися, прохаючи витривалості, й не відступати.
- Пояснити синові, чому він не отримає їжі аж до вечері. Сказати чітко і просто, що прийняття рішення – це важливо навіть у таких простих справах. Можна промовити щось на зразок: «Так, я знаю, ти не їв і, мабуть, дуже голодний! Однак тобі пощастило. Їстимемо вечерю десь за дві години. А тепер йди бавитися».
Отак, тримаючись за живіт, голодний знову піде бавитися. Може пустити сльозу, або принаймні сказати, що мама жорстока. Тепер, коли Андрій змушений кілька годин боротися зі справжнім голодом, мама остаточно «потягнула за килим».
І чого навчиться дитина? Зрозуміє, що рішення не їсти того, що приготувала мама, було нерозумним. Засвоїть також, що погано змінювати рішення, коли робити це вже пізно. А добре рішення – це дотримуватися своєї позиції, вибраного шляху, навіть якщо нам здається, що ми віддали б перевагу чомусь іншому.
Кевін Леман «ЯК ВИХОВАТИ ДИТИНУ І НЕ ЗБОЖЕВОЛІТИ»
ІСТОРІЯ ДЛЯ ДУШІ
ВОСЬМИЙ ДЕНЬ
Наступного дня Господь знову споглянув на те, що створив. Треба було дещо поправити.
На березі річки лежали чудові камінці; сірі, зелені, плямисті. А під землею каміння було стиснене й пригнічене. Бог порухав те підземне каміння – й у земній товщі з’явилися діаманти й смарагди. Мільйони дорогоцінних скарбів, схованих у глибинах.
Господь глянув на квіти – одні кращі за інших. «А проте чогось їм бракує», – подумав Творець і торкнувся їх легким подихом. У квітів з’явився запах.
На долоню Господа сіла сумна сіренька пташка. Бог щось їй промугикав і соловейко заходився виводити трелі.
Потому Бог щось прошепотів небу й воно зарум’яніло з радості. Так постав захід сонця.
Що прошепотів Господь людині, аби вона стала людиною? Тоді, того далекого ранку, Він пошепки вимовив два коротких слова: «Люблю тебе».
Давні манускрипти містять історію дівчини, яка належала до групи жінок, що супроводжували Ісуса на Голгофу.
Дівчина була несміливої вдачі, мовчазна скромна.
Коли вона почула вістку про Воскресіння, не потребувала жодних доказів, жодних підтверджень. Повірила одразу. Вістка сповнила її відвагою, якої ніколи досі не мала
Дівчина стала ходити світом і проповідувати слова Ісуса. Вона вже не боялася. Ширила Добру Новину в містах і селах.
Одного разу до неї підійшов чоловік, якого глибоко зворушило її свідчення віри. Він спитав: «Скажи мені, в чому криється таємниця твоєї відваги?»
«У покорі. Так навчив мене Вчитель».
Чоловік змовк на хвилину, а потім знову запитав: «До чого тут покора?»
«До того, що тепер можу сказати перша: «Люблю тебе»»
Бруно Ферреро, «365 коротких історій для душі»
Римсько-Католицька Церква
вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333
Сайт: www.joseph.org.ua e-mail: arepin13@gmail.com
тел. +38(0512)47-06-36, +380 63-84-09-865
настоятель о. Олександр Рєпін TChr
Редактори: Рускуліс Лілія, с. Соломія OSB
