• Среда , 8 Декабрь 2021

Якір. Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв 15 грудня 2019р. № 34/2019 (265)

Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Матея: Мт. 11, 2-11

Почувши у в’язниці про діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів: “Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?” У відповідь на це Ісус сказав їм: “Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите: Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина. Щасливий, хто через мене не спотикнеться.” Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: “На що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер? На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м’яку? Таж ті, що носять м’яку одежу, сидять у царських палацах. Чого ж тоді вийшли? Побачити пророка? Так, кажу вам, і більше, як пророка. Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою. Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього.

 

Часом люди ставили Ісусу питання через посередників. Так робили фарисеї та книжники, а в сьогоднішньому уривку Євангелія ‑ Йоанн Хреститель. Сидячи у в’язниці, він не може особисто зустрітися з Учителем і тому направляє до Нього своїх учнів. Подумай, що або хто допомагає тобі зустрітися з Ісусом на молитві та підтримувати з Ним особистий контакт. Хтось близький? Тиша?

Ісус заохочує людей до мислення. Багаторазово питає їх про причини виходу на пустелю та їхні очікування з приводу того, що вони мають побачити там. Він змушує людей замислитися над метою їхніх учинків. Пригадує, що Йоанн є носієм інформації, вказуючи на його велич. Придивися до людей і духовних практик, які допомагають тобі в християнському молитовному житті. Чого ти чекаєш від Ісуса? Як уявляєш собі Його Особу?

Ісус звертає увагу учнів на їхнє щоденне життя, наводить приклад різних ситуацій, які можуть дивувати, радувати й пробуджувати надію. Подумай, може є щось, що тебе дивує в Ісусі? Може ти прагнеш запитати Його особисто? Так, як це зробили учні Йоанна.

У цю неділю радості, яка називається Gaudete, запроси Ісуса до свого життя і своєї щоденності. Поділись з Ним тим, що зараз переживаєш.

 

Продовжуємо роздуми над книгою «Нагірна проповідь: шлях до повноти життя» Яна Анджея Клочовського. Адвент – це час радісного очікування. Постараємося сьогодні зрозуміти чому Господь засмучених називає щасливими.

 

БЛАЖЕННІ ТИХІ

Блаженні тихі,бо вони успадкують землю. (Мт.5,4)

 

Тихість є важливим виміром нашого життя. Не тільки щодо Бога, а й у взаєминах з іншими людьми. Тихість має діалогічний вимір. Адже діалог – це не тільки обмін словами, це також уміння мовчати, обмін мовчанням, тишею. Тихість – це вміння відмовити собі у праві на осуд людей, на легку оцінку: цей добрий, а той – поганий. Тільки Ісус – тихий і покірного серця – вміє вдивитися в людину і побачити її серце до самого дна, до джерел найглибшої правди. Він знає, що є в людині й ні про що не питає. Таке знання про ближнього вимагає втихомирення і внутрішньої прозорости; бо тільки це дає змогу навчитися відокремлювати зло, яке чинить людина, і яке, безсумнівно, повинно бути осуджене, від того, ким є людина. Тихість і внутрішня прозорість проникливі у вдивлянні в серце іншої людини.

Звичайно ж, тихість не означає згоди на зло, безоборонности перед гріхом. Якщо нема в мені тихости, то зло, яке торкається мене, кривда, яка спіткала мене, дуже легко принесуть плоди гіркоти. У цей спосіб утворюється рана, яка поступово отруює всі мої взаємини зі світом. Людина, яка не зуміє бути тихою, як Ісус, часто заливається цілою повінню внутрішньої гіркоти. Якже часто не вміємо взаємно пробачити один одному саме тому, що нас отруює гіркота.

Ким є тихі, сумирні? Гебрайське слово anawim – дослівно означає тих покинутих, програних, тих, кого історія зіштовхнула на маргінес. Але anawim – це також справедливі. У часи Старого Завіту про справедливих говорилося, що вони є «сіллю землі». І це на них тримається будова цілого світу. Тим справедливим насамперед був Христос. Блаженні тихі, бо саме вони ідуть за Ним і вчаться від Нього, що означає бути тихим і сумирним серцем. Тихість – це не риса боягузливих людей. Бути тихим та сумирним серцем – це один з вимірів християнської відваги. Тихий є сильний, але силою Бога. Навчатися тихости – це навчатися погляду на життя Божими очима. Тихість сповнена сили, бо торкається того, що влюдині є беззахисне, і тому справжня, підтримана Божою силою тихість дієва.

Якщо ти зрозумів, що таке гріх і чим є Боже милосердя, то вже знаєш, що означає бути тихим. Тихість – це форма любови, певна її тональність, а, може навіть умова. Апостол Павло, промовляючи до Колосян, підсумовуючи це блаженство, заповідаючи: «І нехай панує в серцях ваших мир Христовий» (Кол. 3,15) Блаженні тихі, бо вони успадкують землю, їм належить перемога.

Притча про здійснення бажання

 

Один чоловік вирішив піти до чаріника, щоб той виконав його бажання.

Що тобі від мене треба? — запитав чарівник.

— Я хочу шикарну машину, — трохи подумавши, відповів чоловік.

— Добре, — сказав чарівник, поліз у мішок, дістав звідти ключі від новенького авто і подав їх хлопцеві.

Але наступного дня хлопець повернувся і було видно, що він дуже роздратований.

— Що трапилося? — запитав чарівник.

— А… Я цілий день їздив по місту, і куди б я не приїхав, всі люди дивилися на мене, адже я був у цій машині. Але потім я почав помічати, що в цьому місті повно красивих машин і люди дивляться на них з тим же захопленням, що і на мою… Це не те, чого я хотів.

— А чого ж ти хочеш? — сказав чарівник.

— Я хочу… грошей!

— Добре, — відповів чарівник, засовуючи руку в мішок. Він дістав звідти чекову книжку і вручив її парубку.

Хлопець повернувся через тиждень. Він знову був засмучений.

— І що сталося тепер?

— Я скупив все, що хотів. Але дуже скоро мені стало все одно. Я ж можу купити все, так що яка різниця… Ти не дав мені того, що я хотів.

— Чого ж ти хочеш? – знову запитав чарівник.

Цього разу парубок ретельно продумав свою відповідь і сказав:

— Я знаю, чого хочу. Я хочу шикарну… красиву жінку… з чудовою фігурою і довгим білим волоссям. Можеш?

— Добре. Ось вона. — посміхнувся старий.

Але знову. Через два тижні хлопець повернувся. Він був пригнічений.

— А що зараз? Я ж дав тобі красиву жінку!

— Вона була така слухняна, що мені це швидко набридло. Їй потрібні були тільки мої гроші, і набравши скільки їй було потрібно, вона просто пішла. Якийсь ти поганий чарівник. Я прошу і прошу тебе те, що я хочу, а воно все не те й не таке.

Чи впевнений ти, що весь цей час просив саме те, чого хочеш насправді? Ти хотів, щоб тобою захоплювалися, а прохав автомобіль. Хотів свободи, а просив гроші. Хотів кохання, а просив дівчину.

ІІІ неділя Адвенту — неділя радості. Що приносить радість в моєму житті?

Господь вже близько!

Радійте!!! Наближається наше СПАСІННЯ!

 

 

 

Римсько-Католицька Церква,

вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333.

e-mail: arepin13@gmail.com

тел. +38(0512)47-06-36, +38(063) 84-09-865

настоятель о. Олександр Рєпін TChr

Редактори: Рускуліс Лілія, Шаповалова Олена, с.Фаустина OSB

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!