Роздуми до Євангеліє
Ісус воістину воскрес. І зараз Він поруч із тобою. Хоче супроводжувати тебе дорогою до пустого гробу. Покаже тобі, що відтепер можеш Його зустріти і досвідчити всюди.
Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Святого Йоана (20, 1 – 9)
Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить — камінь відкочено від гробниці. Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!» Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці. Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим; нахилившися, бачить — лежить полотнище. Однак, не ввійшов. Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить, а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці. Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував. Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.
Ісус народжується коли була ще «тиха ніч» і воскресає, «коли було ще темно». Найважливіші події Бог приховує від нас за завісою тиші та темряви. Чи у твоєму житті є місце на таємницю, тишу, свого роду містерію? Там, де все «забезпечено», немає місця для містерії, але також може виявитися, що і для Бога там немає місця.
Це дивовижно, що той інший учень, якого ототожнюють з Йоаном, вистояв під хрестом до кінця і повірив, коли побачив порожнечу гробу. Людське серце, коли бачить порожнечу і темряву – не вірить. Тому що зір підказує, що там нічого немає, що все закінчилося. Йоан залишився до кінця, бачив смерть Ісуса. Може саме тому, побачивши порожній гріб, вірить. Досвідчив усього, на відміну від Петра, котрого не було під хрестом.
У житті треба пережити все, що нас зустрічає. Без страждання немає віри. Без суму й смерті не зазнаєш істинної радості й воскресіння. Якщо перед чимось у житті втікаєш, то так насправді нічого не досвідчуєш. Коли вимикаєш переживання важких емоцій – суму, болю, страждання – тоді вимикаєш усі емоції, а не лише вибрані. Чи дозволяєш собі життя у повноті?
На завершення сьогоднішньої молитви попроси Господа, щоб ти в житті вмів переживати все, що тебе зустрічає, без страху, не втікаючи. Зазнаєш тоді глибокої віри та радості!
https://imolytva.org/home/
РОЗДУМИ БОГОСЛОВА ПРО РЕЛІГІЙНІСТЬ МОЛОДІ
Я не раз чув типові розповіді батьків про своїх дітей. Мене вражає, наскільки багато сімей стикається зі схожими переживаннями й проблемами. Такі історії боляче ранять. Про що йдеться?
Батьки діляться тривожними історіями про підлітків, які втрачають віру в Бога
Йдеться про хлопців і дівчат, які виховувалися в християнських сім’ях, із дитинства відвідували богослужіння, ба, навіть навчалися в християнській школі. Раніше вони публічно визнавали свою віру, а сьогодні стверджують, що агностики, духовні еклектики чи атеїсти. А близькі й родичі ставлять собі запитання: “Що ми зробили неправильно?”
Батьки, бабусі, дідусі й душпастирі пов’язують такі ситуації з психологічним явищем швидкого духовного вигорання, виснаження. Спілкування дорослих із підлітками на релігійні теми можуть бути дуже емоційними. Вони часто приносять смуток і розчарування батькам, які не розуміють, чому діти збайдужіли до традиційних практик християнського життя.
Сучасна молодь більш стримана в зовнішніх проявах своїх релігійних переконань, рідше відвідує християнські богослужіння, не переймається питанням приналежності до конкретної християнської конфесії.
Молодь, з одного боку, в християнстві помічає й цінує загальнолюдські цінності, гуманістичні принципи та харитативну діяльність на користь нужденних. З іншого ж – не поділяє традиційних практик релігійного життя, критично оцінює вчення Церкви, не погоджується з моралізаторським осудом різних явищ.
Сучасне покоління характеризується вибірковим, ліберальним світоглядом, у якому не має місця релігійному фундаменталізму, традиціоналізму, сліпому наслідуванню своїх попередників. Цінуються приклади релігійного життя, соціальні християнські проекти, свідчення про життя відомих людей-християн. Сьогодні молоде покоління бажає бачити реальний приклад християнського життя.
Молодь вірить у існування Бога, має певні уявлення про Божі заповіді, однак менше приділяє значення поглибленню знань про богословські, світоглядні питання.
Так, для багатьох релігійність – це особистий світогляд, питання їх приватного життя.
Християнський автор і служитель Джош Мак Дауел (США) передбачав руйнування морального і духовного життя молодого покоління ХХІ століття через скептицизм. Його передбачення справдились. Він вважає, що сьогодні людські суб’єктивні емоції та почуття взяли верх над об’єктивними правдами віри та моралі.
Християнські душпастирі відзначають, що молоді люди відкриті до чесної, відвертої дискусії на релігійні теми. Вони не поділяють стереотипи старшого покоління про християнське життя.
Сьогодні все частіше зустрічаю молодих людей, які щиро шукають правду та релігійний досвід, які ґрунтуються на особистих живих стосунках з іншими вірянами та Богом.
Молодь не цікавить книжне, богословське бачення релігійного життя
Вона надає перевагу медитації, співу і спілкуванню, які дають швидкий результат у формі позитивних емоцій та глибоких почуттів. Тому це необхідно враховувати батькам і християнським служителям, які спілкуються з молоддю. Батькам не слід опускати руки чи впадати у відчай. Краще шукати нагоди для щирої бесіди з підлітками.
Пропоную використати наступні питання для ініціювання діалогу про релігійне життя. З допомогою цих питань можна краще зрозуміти дитину, з’ясувати її погляди, виявити її прагнення, скерувати пошуки, допомогти логічно розібратися з сумнівами. Ці питання можна використати для бесіди на різні теми, підставивши їх замість слова «це».
1. У що тобі легко повірити? А у що важче? Що ти думаєш про це?
2. Чому тобі важко повірити у це?
3. Що, на твою думку, це означає?
4. Що ти маєш на увазі, коли кажеш про це?
5. Чи ти коли-небудь думав про це? Чи, на твою думку, це можливо?
6. Як, на твою думку, ти можеш відчувати свободу й безумовну любов Божу?
7. Чи хочеш ти, щоб ми разом спробували зрозуміти ці речі? Чи ці речі відповідають дійсності?
8. Чого ти боїшся, коли йдеться про довіру Богові, Божі заповіді тощо?
9. Які релігійні практики тобі допомагають? Які подобаються, а які ні?
Саме діалог із батьками й душпастирями допоможе віднайти нові підходи передавання релігійних цінностей молодому поколінню.
Інститут родини та подружнього життя УКУ
Римсько-Католицька Церква вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333
Сайт: www.joseph.org.ua e-mail: arepin13@gmail.com тел. +38(0512)47-06-36
Настоятель о. Олександр Рєпін TChr
Редактори: Рускуліс Лілія, с. Соломія OSB
Автор: Ігор Леньо
