Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Марка: Йн 18, 33б-37
Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене? Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив? Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси… Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.
Увесь діалог Ісуса з Пилатом обертається навколо питання про те, чи є Він Царем. Для людини XXI століття ця тема може видаватися не дуже актуальною, бо монархія в нашому розумінні співвідноситься, як явище з далекої давнини, пережиток минулого. Однак варто подивитися глибше. Ісус роз’яснює Пилатові глибокий сенс своєї царської місії, в яку шляхом хрещення включено кожну людину. Також це й твоя місія.
«Свідчити про правду» сьогодні не дуже легко. З різних боків ми чуємо, що немає єдиної об’єктивної правди, що кожен має власну правду… Як в такому світі повинен діяти учень Христа? Як на щодень ти «свідчиш про правду»?
Ісус своїм життям і навчанням оголосив людям правду про Отця, засвідчив про правду. Слухаючи Його слова і роздумуючи про них, ти пізнаєш правду, а втілюючи їх в життя, ти також свідчиш про правду, будуєш Боже Царство. Слухаючи слова Євангелія, подумай, до чого сьогодні запрошує тебе Бог?
Господи Ісусе, допоможи мені так слухати Твій голос, щоб бути достовірним свідком Твого Царства.
*****
Кожне таїнство дає нам Божу благодать. Щоб прийняти благодать в повноті, потрібно добре приготуватися до таїнства. Розпочинаємо роздумувати над таїнством Сповіді, з яким так часто зустрічаємося.
Книжка Костянтина Морозова OFMCap «Як добре сповідатися» (продовження)
Хто може сповідатися?
Хотілося б спонтанн відповісти на це запитання таким чином: «Сповідатися можуть усі». Проте – це не так. Щоб приступити до сповіді, потрібно відповідати таким вимогам:
Прийняття таїнаства Хрещення
Коли союз із Богом не укладений, то немає чого відновлювати. Таїнство Хрещення є брамою до всіх інших таїнств, у тому числі й таїнства Покаяння (Сповіді). Але якщо хтось з неохрещених хотів би посповідатися, бо, наприклад, має віру, що Бог прощає на сповіді гріхи, і велике прагнення примиритись з Богом? Тут слід зауважити, що таїнство Хрещення змиває всі гріхи, які людина вчинила до Хрещення і в яких щиро кається. Тому необхідною умовою прийняття Хрещення для свідомої людини є усвідомлення гріхів, розкаяння в них і прагення поєднатися з Богом, тобто та сама умова, що й для прийняття таїнства Примирення. Для кращого розкаяння у гріхах можна перед хрещенням поговорити зі священником, щоби він допоміг оцінити духовну ситуацію, протее це ще не таїнство. Адже таїнство – це щось більше ніж розповідь про свої гріхи, хоча треба визнати, що вона вже сама собою спричиняє облегшення сумлінняю у таїнстві ми розпочинаємо серйозний духовний і церковний процесс переміни життя.
Віра
Не можна ставитися до сповіді як до сеансу психотерапії, де суттєвим елементом є також виявлення стану душі. Хоча священник має необхідні знання з психології, протее коли він сповідає, то не є психологом. Він представляє Ісуса Христа. У Його особі у таїнстві Покаяння діє сам Бог. Звичайно, можна прийти на розмову до священника, але коли приступаєш до сповіді, найважливішою Особою, з якою маєш зустрітися, є Милосердний Бог.
Якщо ти не маєш цього світла віри, якщо прагнеш не зустрічі з Богом, а лише покращення психічного стану душі, сповідь не принесе дарів, якими хоче наділити тебе Бог. Може, отримаєш тимчасове полегшення, але не про це йдеться у таїнстві, адже ти минаєш найсуттєвіше – зустріч з любов’ю і милосердям Бога.
(далі буде)
Історія для душі
ЦЯ ЗАСМУЧЕНА ДІВЧИНА СТАЛА СВІДКОМ ПОДОРОЖІ ЇЇ БАТЬКА З ЧИСТИЛИЩА НА НЕБО
У XVII ст. до монастиря Божої Матері Монсерратської до абата-бенедиктинця Міллана де Мірандо звернулася молода дівчина в траурі. Вона благала абата відслужити три Літургії за її померлого батька.
Молода дівчина була цілком переконана, що ці Літургії прискорять йому шлях на небеса, звільняючи його від мук чистилища. Зворушений дитячою вірою дівчини, абат відслужив першу Літургію наступного дня.
Під час Літургії молода дівчина стояла на колінах і, піднявши очі, побачила свого батька біля вівтаря, де служив священик. Вона описала свого батька як “стоячого на колінах, оточеного страхітливим полум’ям” на нижній сходинці вівтаря. Священика попередили про це дивовижне явище, і він доручив дівчині покласти шматок тканини на місці, де її батько стояв на колінах. Хустина відразу ж загорілася у всіх на очах, хоча священик не міг побачити батька дитини. Це символізувало, як її батько очищається полум’ям чистилища.
Була відслужена друга Літургія за упокій душі її батька, і дівчинка знову побачила його. Цього разу він піднявся на одну сходинку, стоячи поруч із дияконом і був “одягнений у вбрання яскравих кольорів”. На цьому етапі її батько все ще був у чистилищі, але полум’я більше не торкалося його.
На третій Літургії вона бачила свого батька востаннє. Під час Євхаристії він був “одягнений у білосніжний костюм”, але потім на завершення Літургії сталося щось надзвичайне. Дівчина вигукнула: “Ось мій батько відходить і піднімається на Небо!” Їй більше не довелося турбуватися про душу свого батька, оскільки вона впевнено знала, що він досяг небесних воріт.
ПОМЕРЛЫ ЧЕКАЮТЬ НА ТВОЮ МОЛИТВУ… ПАМ’ЯТАЙ…
Автор: Philip Kosloski
Джерело: Aleteia
Переклад з англійської: Максим Гонтар
