Якір. Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв. 21 лютого 2021 року. №8/2021 (316)

Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Марка: Мк 1, 12 – 15

І відразу Дух повів його в пустиню; і він перебував у пустині сорок день, спокушуваний сатаною, і був із дикими звірями, а ангели йому служили. А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу Євангелію, кажучи: Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію.

Сорок днів боротьби зі спокусами. Цей досвід товаришував Ісусові під час Його перебування в пустині. Пустиня — це важке для життя місце, в якому треба перемагати себе, тут немає стабільності та зручностей. Але Євангеліє розповідає, що власне в таке місце скеровує Ісуса СвятийДух. Задумайся, куди Святий Дух хоче привести тебе? Чи ти задумуєшся про це?

Довгі дні перебування в пустині підготували Ісуса до того, щоб Він міг вийти та проголошувати Добру Новину. Незважаючи на важкі умови, Ісус не піддався спокусі тривоги та безнадії. Навпаки, Він вийшов з цього досвідчення сильнішим, готовим ділитися з іншими тим, що зміцнило Його самого. Пригадай собі, як реагуєш ти у хвилях спокуси? Як радиш собі в несприятливих обставинах?

В досвідченнях духовної пустині легко піддатися розпачу та знеохоченню. Тоді легше втратити пильність і приймати необдумані рішення. Подумай про досвідчення духовної пустині в твоєму житті. Чи ти можеш зауважити в них щось позитивне? Щось, що зробило тебе сильнішим…

Попроси Ісуса, щоб зміцнив тебе в духовній боротьбі. Щоб важкі досвідчення видобували з тебе те, що вчинить тебе більш зрілою людиною.

Історія Літанії до Серця Ісуса

Серце Ісуса, надіє тих, хто в Тобі вмирає

Цей заклик є відгомоном слів св. Йоана: «Блаженні ті мертві, які віднині помирають у Господі» (Одкр 14, 13). Коли людині потрібно більше підтримки, якщо не в годину смерті? У ці критичні моменти Пресвяте Серце Ісуса — наша єдина і непохитна надія. Безперечно, кожна людина відчуває інстинктивний страх перед смертю, яка дає кінець нашому життю на землі. Це не дивно. Тому що смерть — це не Боже діло, а результат гріха. Думка про смерть наповнює людину головним чином тому, що це початок іншого життя, і ми не впевнені, що воно нам принесе.

Буває, що деякі люди не бояться смерті і навіть цього хочуть. Потрібно сказати, що оскільки не всі страхи смерті слушні, бажання померти не завжди є мудрим і виправданим. Якщо хтось хоче смерті, бо йому вже надоїло жити, то християни не можуть цього схвалити. Деякім язичникам настільки набридло життя, що покінчили його самогубством, а їхні друзі вважали це розумним. Звичайно, тільки люди, переконані, що смерть — це кінець людського життя, могли думати і діяти саме так. Для нас смерть — це не кінець, небуття чи сон. Смерть — це пробудження до іншого справжнього життя в Богу.

Якщо ж хтось хоче смерті, бо він давно хворий і багато страждає і є тягарем для родини, тоді у його бажанні не буде нічого поганого, якщо він остаточно погодиться з волею Божою.

Святі прагнули померти, щоб якнайшвидше зустрітися з Богом і любити Його на небі більше, ніж це можливо на землі. Свята Тереза від Дитяти Ісуса, помираючи, пристрасно сказала слово «Я люблю». Це було її останнє слово на землі.

Святий Андрій апостол, побачивши хреста, до якого мали його прибити, привітав його, волаючи: «О добрий хресте, жаданий хресте, тут нарешті будуть заспокоєні мої гарячі прагнення». Святі могли насолоджуватися смертю, яка наближалась, оскільки були до неї підготовлені і, як апостол Павло, могли сказати: «Адже для мене жити — це Христос, а померти — це надбання» (Флп 1, 21).

Для людини, яка уповає на Бога, смерть — це не привид, але друг, або мати — згідно слів Іова. Мати, яка вводить у вічне життя, подібно до того, як земна мати вводить свою дитину у мирський світ.

Той, хто покладає надію в Серці Ісуса і вмирає в Ньому, може не боятися смерті. Померти в Серці Ісуса — це намагатися жити в освячуючій благодаті і віддатися Пресвятому Серцю Ісуса. Хто поклоняється Пресвятому Серцю Ісуса, той відчує особливу втіху і зміцнення від Нього в момент своєї смерті. Він не буде сумніватися в Божій милості. Ісус сказав в одному із об’явлень: «Для моїх поклонників я стану найбезпечнішою втечею в їхньому житті, а особливо в годину смерті»

ЧИТАЙТЕ БІБЛІЮ

Одного разу онук запитав свою бабусю:

— Бабуся, ти читаєш Біблію кожен день і вже стільки років … Ти хоч що-небудь запам’ятовуєш?

— Ні, онучку, що не запам’ятовую.

— Тоді навіщо ти знову і знову читаєш Її?

— Бачиш он ту корзину з картоплею? Звільни від картоплі і сходи принеси води в ній.

Онук ніяк не може донести до будинку воду в кошику, тому що вода проходить крізь дірочки. І так ходив кілька разів.

— Бабуся, яка користь ходити за водою з кошиком, якщо я не можу і краплі донести до будинку?

— Пам’ятаєш, яка була корзина до того, як ти її взяв?

— Брудна.

— А зараз вона яка? …

— Чиста.

— Так і наше серце очищається кожен день при читанні Святого Письма.