Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Йоанна: Йн 9, 1-41
Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого. Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він — чи батьки його, що сліпим він уродився?» «Ані він не згрішив, ані батьки його, — відказав Ісус, — але щоб ділам Божим виявитись на ньому!, Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, — бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти. І поки я у світі — я світло світу.» 
Сказавши те, сплюнув на землю, спого-товив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому. До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», — що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився — і повернувся зрячим! Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів — жебрачив?» Одні казали: То він, — інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!» Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?» А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився — і прозрів.» Вони його тоді питають: «Де він?» — «Не знаю», каже той. Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв. Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі. То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.» Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них. І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш — про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.» Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, — аж поки не закликали батьків отого прозрілого. Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?» Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився. А як він тепер бачить -не знаємо, і хто відкрив йому очі — не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.» Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме. Тим то батьки його й казали: Дорослий він, — самого спитайте. Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік — грішник.» «Чи грішник він, — озвався він, — я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.» Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?» Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?» Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми — Мойсеєві учні! Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.» У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив. Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить — ось того він вислухує! Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому. Був би він не від Бога — нічого не спроможен би був зробити!» Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть. Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?» А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?» Ісус же йому: «Ти бачив його; він — той, хто говорить з тобою.» Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» — і поклонився йому. І мовив Ісус: «На суд у цей світ прийшов я: щоб ті, які не бачать, бачили, а ті, які бачать, — сліпими стали.» Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому: «Невже і ми сліпі?» А Ісус їм: «Були б ви сліпі — не мали б ви гріха. Але що кажете: Ми бачимо, — то і гріх ваш зостається.»
Ісус оздоровлює сліпого, змішуючи землю зі своєю слиною. В очах людей, які там стояли, це могло виглядати принизливо. Однак іноді те, що принизливе в людей, у Бога є великою благодаттю. Чи у твоєму житті є досвідчення Божої благодаті, яке інші люди вважають принизливим або недоречним? Що ти відчуваєш, коли згадуєш про нього?
На дорозі сліпого з’являються фарисеї. Не можуть повірити, що Ісус насправді його оздоровив. Починають допитуватися й ставити під сумнів діяння Ісуса. Чи в моєму житті є люди, які намагаються підірвати мою віру, мої стосунки з Богом, мої цінності? Як я реагую на такі розмови?
Наступними героями цього уривку Євангелія є батьки сліпого. Вони бояться сказати фарисеям, що їхній син був оздоровлений Ісусом. Ми також іноді не заступаємося за наших ближніх, бо боїмося оцінки людей. Чи бувають у моєму житті ситуації, коли страх перемагає любов? Як я реагую тоді?
Наприкінці молитви довір Ісусові всі твої важкі стосунки, всі оцінки тебе іншими людьми й попроси про сміливість бути собою.
Папа про пандемію: ми всі – Божі діти і ми разом подолаємо це лихо
Папа Римський Франциск говорить: сатана хоче нас відірвати від Євхаристії.
Проблеми людства від того що, люди відійшли від Бога!
Бог нікого не карає. Тільки з Богом безпечно, якщо людина відходить від Бога — наражає себе на небезпеку.Так, як маленька дитина, коли тримає тата і маму за ручку є в безпеці.Коли відпускає руку, відходить, губиться — є в небезпеці!
Потрібно дотримуватися правил безпеки при пандемії: гігієна,санітарні норми, тощо. Але саме виконання любих норм нічого не дасть!
Поки людство не навернеця до Бога не спасеться!
Читаєм в Святому Письмі : Єдиний Спаситель у всьому всесвіті — Ісус Христос! Сам Ісус Христос сказав Святій Марії-Фаустині: «Поки людство в повні не звернеться до Мого Милосердя — не зазнає спокою!
Тому не марнуймо часу, а молімся.
Молитва папи Франциска проти епідемії коронавірусу:
Маріє, Ти завжди освітлюєш нашу дорогу і стаєш на ній знаком спасіння і надії. Матір Божа, довіряємось Тобі. Ти — Зцілення Хворих. Ти була близько під Хрестом і бачила біль Ісуса, але зберегла сильну віру. Ти — Спасіння римського люду, Ти знаєш, чого ми потребуємо. Уповаємо, що Ти відповіси на наші прохання, щоб ми, подібно як у Кані Галілейській, могли радісно святкувати, коли час випробування закінчиться. Мати Божої Любові, допоможи нам зрозуміти волю Отця і чинити те, що каже нам Ісус. Він бо взяв на себе наші страждання й також несе наші турботи, щоби привести нас, через Хрест, до радості Воскресіння, амінь. Шукаємо притулку у Тебе і Твоєї опіки, о Пресвята Матір Бога. Не погордуй нашими благаннями — зокрема у час, коли ми піддані випробуванню, — і визволи нас від усякої небезпеки, о славна і благословенна Діво.
Молива Конференції єпископів Римо-Католицької Церкви:
Отче наш, сповнені довіри, просимо Тебе, / щоб коронавірус не завдавав більше шкоди / і щоб епідемію можна було якнайшвидше опанувати. / Просимо Тебе про повернення здоров’я хворим / і мир тим місцям, куди коронавірус дійшов. / Прийми тих, хто помер від цієї хвороби, / потіш їхні сім’ї. / Підтримуй та захищай медичний персонал, який бореться з вірусом, / надихай та благословляй тих, хто намагається контролювати ситуацію. / Господи Ісусе, лікарю наших душ і тіл, / ми відчуваємо себе безпорадними перед цією глобальною загрозою, / але довіряємо Тобі, / даруй нам мир і здоров’я. / Мати Божа, бережи нас і опікуйся нами, / веди нас у любові до Твого Сина, Ісуса. / Амінь.
Святий Севастіане, молись за нас!
Свята Франциско Римська, молись за нас!
Святий Роху, молись за нас!
Свята Розаліє, молись за нас!
Святий Карле Борромею, молись за нас!
Римсько-Католицька Церква, вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333.
Сайт: www.joseph.org.ua e-mail: arepin13@gmail.com тел. +38(0512)47-06-36, +38(063) 84-09-865
настоятель о. Олександр Рєпін TChr
Редактори: Рускуліс Лілія, Шаповалова Олена, с.Фаустина OSB
