Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Матея: Мт 25, 31 – 46
Ісус сказав до своїх учнів: « Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави. І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів; 
і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч. Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене. Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе? А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили. Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли; був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене. Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили? А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили. І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне.»
Катехізис Католицької Церкви навчає, що після смерті чекає нас Божий Суд, після якого ми ввійдемо до неба або будемо навіки засуджені й відкинуті. 
зазначає також, що під вечір життя нас будуть судити з любові. Які почуття викликає в тобі перспектива останнього Суду? Ніхто не знає, коли Ісус прийде вдруге. Однак до того, як це станеться, Він приходить до кожного з нас в іншій людині ‑ бідній, хворій, безрадній, тій, яка прагне любові, уваги, співчуття… У яких ситуаціях тобі найважче допомагати ближнім? Як ти реагуєш, зустрічаючи людину, яка потребує твоєї допомоги?
Ми, християни, призначені до царювання разом з Ісусом. А Він, Цар Всесвіту, був милосердним до людей, годував їх, умивав їм ноги, віддав себе в руки тих, які Його бичували та вбили на хресті. Також і ми маємо ставати такими милосердними царями шляхом пізнання Христа та Його наслідування. Подумай, які почуття тебе наповнювали, коли ти безкорисливо допомагав комусь за потреби.
Господи Ісусе, дай мені вразливе серце, наповнене милосердною любов’ю. Допоможи, щоб я не занедбав нагоди чинити добро для інших. Дай мені серце, яке радісно очікує зустрічі з Тобою віч-на-віч.
Історія Літанії до Серця Ісуса
Серце Ісуса, терпеливе і багате милосердям
Терпіння — прекрасний атрибут Бога. Люди не слухаються Бога, а Він мовчить. Вони проклинають, а Він мовчить. Вони Його забувають так, ніби Його не було, а Він мовчить. Деякі люди навіть ще більше страждають від цього терпіння Бога і згіршені, бо створюється враження, що гріх — це не велика справа і що ти не мусиш дбати про Божу славу. Терпіння Бога відносно людей є настільки невичерпним, що здавалося б, що Бог створив людей лише для цього, щоб мати можливість застосувати до них терпіння і милосердя. Яке невимовне терпіння виявив Ісус у своєму земному житті! За три роки Його апостоли завдали Йому чимало клопоту. Ісус все терпів і виправляв їх батьківською добротою. Навіть коли Юда привітав його підступним поцілунком, Ісус назвав його другом. Коли натовпи оточували Ісуса цілий день, не залишаючи Йому часу для відпочинку, в Нього не було видно ні найменшої ознаки нетерпіння. Його надлюдське терпіння під час Муки на Голгофі навернуло язичницького сотника. З Його уст ніколи не вийшли слова обурення, чи скарги. У Старому Завіті ми читали дуже цікаву історію про пророка Йону. Він звинувачував Бога, що Він занадто терплячий та милосердний до грішників. Щоб зупинити Божі наміри, Йона не їде до Ніневії, щоб навернути її мешканців. Він хоче, щоб Бог їх покарав і знищив. Але потім, примушений Богом, він проповідує покаяння перед ніневітянами; вони навертаються і Бог прощає їх. Тоді, замість того, щоб радіти, нещасний пророк гнівається і злиться. У свою чергу Бог виявляє терпіння і милосердя до Йони. Лагідними словами Він відкриває йому очі і спонукає змінити своє вороже ставлення до ніневітян. У Новому Завіті найбільш зворушливою настановою про Божу милість є притча Христа про марнотратного сина. Коментуючи цю притчу, Святіший отець Йоан Павло ІІ в енцикліці «Dives in misericordia» говорить, що слово «милосердя» ніколи в ній не з’являлося. Однак воно було надзвичайно глибоко вписане у зміст самої притчі. Зауважте, що Христос розповів багато притч. Деякі з них Він дав у двох словах, що зрозуміти їх було непросто, і апостоли попросили Його роз’яснити. Він робив це цілеспрямовано, щоб слухачі, повертаючись додому після навчання, все-таки подумали про це і обговорили, що й було в звичаї у євреїв. Однак притча про марнотратного сина та його милосердного батька була розказана настільки детально, що всі зрозуміли це одразу і ніхто не повинен просити Його роз’яснення. Ви бачите, наскільки Спаситель хвилювався, щоб всі її добре розуміли. Ісус милосердився над усіма людськими нещастями — про це свідчать численні зцілення різних хвороб. У більшості випадків, однак, Він переживав за моральну бідність. «Адже Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло» (Лк 19, 10). Ісус приймає Магдалину, прощає її гріхи, через що фарисеї дивуються і гіршаться. Він також захищає жінку-перелюбницю, застидаючи тих, хто хотів її вбити. Коли самарянка відмовилася давати Йому води, Ісус зігнорував її хамство, наставляв її та просвітлював її, представивши себе Месією. Коли св. Петро запитав Його, скільки разів він має пробачати своїм винуватцям, чи аж до семи разів, Ісус відповів: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім.» (Мт 18, 22), що означає завжди. Христова милість не була вичерпана під час Його земного паломництва. Прийшовши до свого Царства, Спаситель все ж піклується про тих, хто так сильно потребує Його милосердя. У ХХ столітті, у 30-х роках, Господь Ісус з’явився перед сестрою Фаустиною Ковальською (померла 1938 р.) у Згромадженні Сестер Матері Божої Милосердя. У частих візитах Він розповідав їй про своє завжди живе і постійне милосердя, бажаючи переконати сучасних людей, що Він все ще охоче бажає спасіння всіх, навіть найбільших грішників. Рекомендував молитися в їхньому намірі і повторювати молитву: «Ісусе, я уповаю на Тебе». Закінчимо ці роздуми молитвою сестри Фаустини: «Найсолодше серце мого Господа, повне милосердя і доброти, ми благаємо Тебе за бідних грішників. Не дай померти душам, викупленим такою дорогоцінною Кров’ю. Прийми тих, хто розтратив Твої блага, щоб і вони могли разом з нами прославляти на віки Твоє милосердя».
Чого боятись? Притча про страх
Одного разу почалася дуже сильна злива. Всі діти прибігли додому, але наймолодшої доньки не було.
Мати занепокоїлася і пішла шукати її. 
Надворі йшов дощ, безперервно виблискували блискавки і гримів грім. Від цих блискавок ставало страшно і моторошно. Мама кожен раз лякалася при виблискуванні блискавки.
Незабаром, жінка знайшла свою дочку, дівчинка бігала і гралася під дощем.
Вся змокла, але щаслива вона стрибала і танцювала. І кожен раз, коли в небі вдаряла блискавка, дівчинка піднімала своє обличчя та сміялась! Мама була дуже здивована:
– Що ти робиш? – запитала вона. –Тобі не страшно? Невже ти зовсім не боїшся грози?
–А чого тут боятися? – Весело відповіла дівчинка.- Мамо, дивись, я танцюю, – а небо мене фотографує!
Римсько-Католицька Церква,
вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333.
Сайт: www.joseph.org.ua
e-mail: arepin13@gmail.com
тел. +38(0512)47-06-36, +38(063) 84-09-865
настоятель о. Олександр Рєпін TChr
Редактори: Рускуліс Лілія, Шаповалова Олена, с.Фаустина OSB
