23 червня 2019р.
Роздуми до Євангеліє
Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки:9:18-24: «Якось, коли Ісус молився на самоті, прийшли до Нього Його учні. Ісус запитав їх: «Що кажуть люди, хто Я?» Вони відповіли: «Хто каже, що Ти – Іоан Хреститель, інші говорять — Ілля, а дехто вважає, що воскрес один із пророків минулого». Ісус знову спитав: «За кого ви Мене вважаєте?» Петро відповів: «За Христа, Божого Помазаника «. Попередивши учнів, щоб нікому про те не говорили, Ісус сказав: «Син Людський мусить пройти через багато страждань. Його мають відцуратися старійшини, первосвященики та книжники. Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне». І далі Він мовив до всіх Своїх учнів: «Хто бажає йти за Мною, мусить зректися себе і щоденно нести свій хрест і наслідувати Мене на своєму шляху. Бо хто прагнетиме спасти своє життя, той втратить його. А хто втратить життя за Мене, той спасе його.»
Уяви собі, що зараз ти знаходишся разом з Ісусом й апостолами. Ісус відійшов у сторону, щоб помолитися, а ви, після важкої подорожі, відпочиваєте далеко від юрби. Заспокой свої думки й серце. Слухай уважно слова Євангелія. Ісус ставить тобі сьогодні дуже важливе питання.
«За кого ти Мене вважаєш?» – це питання звернено особисто до тебе. Ким є для тебе Ісус?
Після відповіді Петра Ісус відкриває учням свою місію. Ставиться до них, як до найкращих друзів, відкриває їм свої найглибші таємниці: про свої страждання, смерть і воскресіння. Як виглядають твої стосунки з Ісусом? Чи вони щирі й сповнені довіри? Чи ти ставишся до Ісуса, як до найкращого Друга, з яким можна поговорити про найглибші таємниці? Слухаючи про хрест і страждання, більшість із нас відчуває страх і біль. Однак важливо усвідомлювати собі, що свій хрест ти несеш не сам, а з Ісусом. Ісус говорить, що, приймаючи хрест, ми з’єднуємося з Ним і наслідуємо Його. Втративши в цьому житті – отримуєш у вічності. Подумай про своє ставлення до хреста й терпіння у власному житті. Проси Ісуса про силу й поміч у несенні хреста.
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ПРО ВИХОВАННЯ НАШИХ ДІТЕЙ
ПАСТКИ СИНДРОМУ СУПЕРБАТЬКІВ (продовження)
2. Я суддя і пророк
Єдиний суддя – це Бог, і колись Він судитиме кожного з нас. Так, ми маємо владу над дітьми, але треба застосовувати її делікатно, справедливо й з любов’ю. Ми не маємо права судити дітей, хоча вони самі часто намагаються підштовхнути нас до цього. Дітям притаманна природна схильність сприймати маму й тата як таких, які не помиляються, і вважати останньою інстанцією, яка допоможе їм осягнути бажаного.
Щоб грати роль суддів і пророків, вони повинні бути супербатьками – швидкими, як куля, і сильними, наче локомотив. А для практичної дисципліни їм потрібна мудрість учити дітей, як приймати добрі рішення, й дозволити правити дійсності.
3. Мої діти не можуть програвати
Коли люди починають думати, як супербатьки, перспектива поразки стає для них не надто привабливою. Супербатьки вважають, що не мають права й не можуть зазнати поразки. Оскільки Бог на їхньому боці. Тож очевидно, що їхня дитина теж не може програвати, а якщо їй щось не вдається – їм важко з цим погодитися. Їхнє розчарування дитина сприймає, як вияв упередженого ставлення до неї, а це призводить до посилення стресу. Однак правда в тому, що діти можуть зазнавати поразки.
Дітям час від часу має щось не вдаватися – поразка корисна для них. Супербатькам важко погодитися з цією гіркою правдою.
Батькам важко впоратися з поразкою власної дитини. Хочемо, щоб наші діти здобували в житті успіхи й були щасливі, однак мусимо запитати себе: коли і як ми досягли успіхів? Чи не здобували їх, попередньо зазнавши поразки? Цікаво, що життя кожного християнина розпочинається з невдачі. Коли приходимо зачерпнути спасенної ласки Христа, то робимо це не тому, що здобули перемогу, а через те, що зазнали поразки, в якій зізнаємося. Ми – грішники, й потребуємо Спасителя. І здобуваємо перемогу лише тоді, коли зізнаємося у своїх помилках і в тому, що нам потрібен Христос.
4. Я шеф, тож має бути так, як хочу
Батько, який застосовує практичну дисципліну, має справжню владу, але ніколи не є шефом. У християнській сім’ї шефом є Бог.
Батьки керуються лише тим, що їм довірив Бог. Застосовуючи практичну дисципліну, ви допомагаєте дитині стати відповідальною та обов’язковою, але не приймаєте за неї рішень.
Практична дисципліна допомагає керувати дитиною, а не домінувати над нею й приймати рішення. Керування вимагає більших зусиль, але водночасно приносить більше користі.
Кевін Леман «Як виховати дитину і не збожеволіти»
ІСТОРІЯ ДЛЯ ДУШІ
Секрет щасливого сімейного життя
Чоловік і дружина прожили разом 60 років. Не було в них секретів один від одного, тільки одна таємниця була в дружини. На верхній полиці її шафи стояла коробка з-під взуття, в яку чоловік ніколи не заглядав. І вже коли, ставши дуже старою, дружина злягла, вона вирішила розповісти свій секрет і попросила чоловіка принести коробку. Коли чоловік приніс коробку і відкрив її, всередині він побачив дві дуже гарні в’язані ляльки та пачку грошей, в якій було 25 тисяч.
— Що це? – Запитав здивований чоловік.
— Знаєш, перед нашим весіллям моя улюблена бабуся відкрила мені секрет щасливого сімейного життя. Вона сказала: «Якщо ти розсердишся на чоловіка, то ніколи не сперечайся, а піди і зв’яжи одну ляльку».
На очі чоловіка навернулися сльози, адже в коробці було всього дві ляльки. Тоді він запитав:
— А що ж це за гроші? Адже ти не відкладала їх із тих грошей, що ми витрачали на господарство?
— Я накопичила їх, продаючи ляльки…
http://dc.lviv.ua/korysne/prytchi_ta_opovidannya/619-sekret-schaslivogo-smeynogo-zhittya.html
Розклад Богослужінь
Понеділок 1800(укр)
Вівторок 900(укр) 1800(укр)
Середа 900 (рос) 1800(укр)
Четвер 900(укр) 180(укр)
П’ятниця 1800(укр)
Субота 900(укр) 1800(укр)
Неділя 1200 (укр) 1800(пол)
Римсько-Католицька Церква вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333
Сайт: www.joseph.org.ua e-mail: arepin13@gmail.com тел. +38(0512)47-06-36
настоятель о. Олександр Рєпін TChr
Редактори: Рускуліс Лілія, Шаповалова Олена, с.Соломія OSB
