• Воскресенье , 17 Январь 2021

Якір. Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв 24 листопада 2019р. № 31/2019 (262)

 

Роздуми над Євангелієм

Сьогоднішнє Слово походить із Євангелія відЛуки: Лк 23, 35-43

 

Роздуми над Євангелієм

Сьогоднішнє Слово походить із Євангелія відЛуки: Лук 23, 35-43

Коли Ісуса розіп’яли, люди стояли й дивились. Навіть князі їхні насміхалися, кажучи: “Інших спасав, нехай спасе себе самого, коли він — Месія Божий, Вибраний!” Вояки також глузували з нього; підходячи до нього й подаючи йому оцет, примовляли: “Коли ти цар юдейський, спаси себе самого!” А був над ним і напис грецьким письмом, латинським і єврейським: “Це — Цар Юдейський.” Один із повішених злочинців зневажав його, кажучи: “Хіба ти не Христос? Спаси себе і нас!” А другий, озвавшися, скартав його й мовив: “Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару? Бож ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого.” І додав: “Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство.” Сказав (Ісус) до нього: “Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в раї.”

 

Подивитися, як представники Синадріону поставилися до Ісуса. Як оцінили Ісуса люди, які зовсім Його не знали, а зустріли лише в перший раз. Зверни увагу на їхнє упереджене ставлення до іншої людини. Чи вмієш ти, не зважаючи на насмішки й зневажливе ставлення, твердо триматися власних цінностей і переконань? Що ти говориш і як дієш, зустрічаючи непорозуміння й відкрите осудження?

Ісус, спостерігаючи за людською погордою, помічає, як люди реагують на Його слова й поведінку. Подивись, як Він відповідає, й пригадай, як реагуєш ти в подібних ситуаціях, коли тебе несправедливо оскаржують чи насміхаються над тобою. Також придивися до власного ставлення до Бога, коли у твоєму житті з’являються важкі для прийняття ситуації.

Зверни увагу на поведінку «доброго розбійника», якого розіп’ято на хресті біля Ісуса. Що в ньому побачив Господь? Бо ж Він пообіцяв цій людині, що вже сьогодні попаде з Ним до раю. Подумай, на чому базується твоя віра у спасіння.

 

********

 

Розпочинаємо роздуми над книгою «Нагірна проповідь: шлях до повноти життя» Яна Анджея Клочовського Беручи за основу Нагірну проповідь, автор пропонує зробити іспит на зрілість нашого християнства. Чи насправді євангельське мислення проходить крізь усе наше життя? Чи формує цінності, за якими будуємо життя?Разом з А. Клочовський сподіваємося, що ця книжка допоможе змінити наше серце і наш спосіб мислення.

ПРО БЛАЖЕНСТВА

Блаженні (грец.: makairos) – означає щасливі. Кожне блаженство, містить обітницю добра; воно перемінює людину, яка йде за Христом і приймає свідоцтво Божої любови настільки, аби сама могла стати свідком перед іншими людьми.

Людина – сильна особистість і з сильною волею – ще не є зрілим християнином. Христос дуже виразно каже нам, що і чеснота теж може бути вадою, якщо живить самозадоволення, дає нагоду до звеличення себе над іншими.

Блаженства, як і вся Нагірна проповідь, — це не життєва позиція, яка визначає спосіб поведінки: буду тепер добрим. Навпаки, цей твір показує, як переходити від царства справедливости до царства любови.

         Христос навчає, щоб ми були, як діти. Але зміст цього вислову полягає не в тому, що діти невинні, й ми повинні їх у цьому наслідувати. Дитинність – це не означає невинність. Стати дітьми – це забути про те, що нас обтяжує. Адже що довше ми живемо, то більше спогадів тягнемо за собою, і часто нас паралізує.

         Бути людиною блаженств – це бути жебраком коло брами Божої любови. Любов до Бога передусім убога. Коли когось любиш, то кажеш йому: «Ти – моя радість, ти моє все». Це означає: без тебе я бідний на радість, без тебе я є нічим. Любити – це прагнути бути для когось і через когось: без твоєї любові не можу бути. І власне це – Божа любов. Бог узалежнився від нас і прагне нашої любови. Саме тому, вмираючи на хресті, волав: Прагну… Це велика мить: прагну, — тому я тут. Господь – убогий, який прагне любови.

Далі: любити – означає погодитись на залежність. У моїй любові до тебе є дозвіл на те, що я від тебе залежний. Любити так важко тому, що десь глибоко завжди прагнемо зберегти наше я. Тому, як не парадоксально, воліємо давати, а не брати. У даванні є щось симпатичнее: я добрий й маю що дати, заробив на це, бери, може, тобі пригодиться… А втім, треба погодитись на залежність. Як Господь, який все може, узалежнився від нас і каже: «Якщо хочеш, іди за мною». Мабуть, кожен у певний момент свого життя також почув це: ходи за мною, якщо хочеш цього…

Зрештою, любов покірна, не вивищується. Любов – це усвідомлення того, що все, що найважлевіше, є даром. Покора – це згода на убогість і залежність, згода на те, що найважливіше і найпрекрасніше, приходить від мене як дар.

Свята Тереза з Лізьє за місяць до смерти написала: «Як же я радію, що в годину смерти я така недосконала і так сильно потребую Божого милосердя».

Можливо, власний погляд на себе у світлі блаженств дозволить нам усвідомити, наскільки ми ще недосконалі, наскільки багаті, залежні й прекрасні.

 

З книжки            Яна Анджей Клочовського

«Нагірна проповідь: шлях до повноти життя»

Притча «Половина життя»

Один філософ плив на кораблі. Йому хотілося з кимось поговорити. Він познайомився з матросом, та запитав у нього:

— Що ти знаєш про філософію?
— Та нічого,
— відповів моряк.
— Як таке може бути? Ти ж втратив половину життя — посміхаючись, сказав філософ.

Незабаром почалась сильна буря. Корабель скрипів та погрожував розлетітися на шматки.

— Що з тобою? — запитав моряк у філософа. — Не переживай, берег вже зовсім близько. Навіть, якщо з кораблем щось трапиться, ми зможемо доплисти вплавь.

— Легко тобі про це говорити. Я зовсім не вмію плавати! — відповів той.

— Як так? Нещодавно ти мені сказав, що я втратив половину життя, не знаючи філософії. Але ти, не вміючи плавати, ризикуєш втратити все життя — посміхаючись, сказав моряк.

 https://pritcha.com.ua/polovina-zhittya-abo-pritcha-pro-filosofa-ta-matrosa/

Навчімося в житті ставити важливі речі на перше місце, а потім другорядні. І не забуваймо народного прислів’я: «Без Бога, ні до порога»

 

Римсько-Католицька Церква,

вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333.

e-mail: arepin13@gmail.com

тел. +38(0512)47-06-36, +38(063) 84-09-865

настоятель о. Олександр Рєпін TChr

Редактори: Рускуліс Лілія, Шаповалова Олена, с.Фаустина OSB

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!