Роздуми над Євангелієм
Сьогоднішнє Слово походить із Євангелія від Луки: Лк 18, 9-14.
Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, він сказав цю притчу: “Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий – митар. Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди — грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину. А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним! Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, — вивищений.”
Сьогоднішня притча, яку розповідає Ісус, може викликати різні емоції. Подібно до того, як у притчі про Милосердного Отця, Ісус перевертає наше банальне бачення світу, поняття добра й зла, гріха й прощення. Міцними словами Він нагадує нам фундаментальні істини людської природи: те, що перед святим Богом ми всі є грішниками. Подумай про свою грішність, зроби своєрідний іспит сумління. Але не підраховуй скоєні гріхи, тільки подумай, як сильно Бог любить тебе, і яку ціну Він заплатив за твоє спасіння. А яка твоя любов до Бога?
Гріх так глибоко укорінився в людській природі, що людина не в силах осягнути святість власними силами. Якщо ми забуваємо про це, то замість одних гріхів, у нас з’являються інші, може навіть більш важкі. Духовна сліпота веде до того, що багато наших поганих звичок і неправильних рішень одягають на себе маску добра. Людина стає лицемірною йутрачає Божу благодать. Отже,у стремлінні до Бога не вистачить лише суворого виконання наказів закону. Треба чогось більшого.
Ісус нагадує нам сьогодні найважливіше правило духовного життя: це Він і Його Хресні Страждання є джерелом виправдання для кожного. Його доброта й благодать – це джерело нашої доброти, Його любов – джерело нашої любові. Проси Ісуса, щоб навчив тебе добре молитися й завжди дякувати за все.
РОЛЬ МАТЕРІ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ (продовження)
Вплив матері
Багато Святих своєю святістю завдячують своїм матерям. Папа Пій IX каже: «Дайте мені святих матерів, а я з їх допомогою перетворю цілий світ». Які знаменні слова! Свята мати — святі діти, свята родина, святий народ. Коли св. Іван Віанней теплими словами згадував свої дитячі літа, хтось до нього сказав: «Які ви щасливі, що від дитинства навчилися любити чесноту». На те він відповів: «Після Бога, цим я завдячую своїй матері; вона була така добра. Чеснота переходить із серця матері в серце дитини, бо дитина радо робить те, що бачить у матері». Найкращі спомини, що їх кожний з нас має, — це спомини з дитинства. Вони залишаються незатертими на ціле життя. Один письменник каже: «Серце матері — найкраще і найповніше місце для сина, навіть коли він уже має сиве волосся. І в цілому світі кожний має одне тільки серце». Серце дитини в руках матері, наче м’який віск, на все податне. Її вплив має в собі щось таємне та незабутнє. Славний італійський лікар Андре Майоккі, професор медіолянського університету та директор шпиталю, ось що пише у своїх спогадах про свою добру матір: «Тому що постійно дивлюся на смерть і її поборюю, то часто постає переді мною питання про мету людського життя: навіщо та боротьба, терпіння, куди веде безконечна дорога кожної людини, людського роду, усього світу?.. І в цьому непроглядному лабіринті життя, цьому мозольному шуканні за правдою постійно був зі мною милий і солодкий спогад та потіха. Я пригадую собі дитячі роки, коли, спершись на коліна матері, дивився на неї й запитував: «Мамусю, навіщо ми живемо на світі?» І здається мені, що все ще чую її побожні слова: «Дитино, живемо на світі, щоб Бога пізнавати, Його любити, Йому служити та щоб з Ним у вічному житті радіти». Тоді стають мені зрозумілими усі проблеми життя». Отож, кожна мати повинна бути свідома того, яку велику роль вона виконує та яку тяжку відповідальність має перед Господом за добре релігійне виховання своїх діточок. Українські матері! Що ви пишете на серцях ваших дітей? Чий образ різьбите на серці й душі своєї дитини? Завдання кожної матері — дати своїй дитині любов до Бога, ближніх, своєї Церкви й народу!
о.Юліян Катрій «Божі заповіді» http://dc.lviv.ua/zhuttya_v_podruzhzhi/zhnka-v-podruzhzh/298-rol-mater-u-vihovann-dtey-oyulyan-katry.html
Мабуть, кожен із нас у певний момент свого життя задумувався над високим почуттям любові до матері та намагався усвідомити, ким для нього є мама. Намагався зрозуміти, які ж світочі ховаються під маскою цієї великої постаті, та яку роль вона відіграє у житті кожного з нас. Дякуймо Богові за дар мами в житті кожного з нас. Молімося за них…
Притча про маму: Ангел на землі
За день до свого народження дитина запитала у Бога: – Кажуть, завтра мене посилають на Землю. Як же я буду там жити, адже я така мала і беззахисна?
Бог відповів: – Я подарую тобі ангела, який буде чекати тебе і піклуватися про тебе.
Дитина задумалася, потім сказала знову: – Тут на Небесах я лише співаю і сміюся, цього достатньо мені для щастя.
Бог відповів: – Твій ангел співатиме і посміхатиметься для тебе, ти відчуєш його любов і будеш щасливою.
– О! Але як я зрозумію його, адже я не знаю його мови? – Запитала дитина, пильно дивлячись на Бога. – А що мені робити, якщо я захочу звернутися до тебе?
Бог м’яко торкнувся дитячої голівки і сказав: – Твій ангел складе твої руки разом і навчить тебе молитися.
Потім дитина запитала: – Я чула, що на Землі є зло. Хто захистить мене?
– Твій ангел захистить тебе, навіть ризикуючи власним життям.
– Мені буде сумно, тому що я не зможу більше бачити тебе …
– Твій ангел розповість тобі про мене все і покаже шлях, як повернутися до мене.Так що я завжди буду поруч з тобою.
У цей момент із Землі стали доноситися голоси, і дитина в поспіху запитала: – Боже, скажи ж мені, як звуть мого ангела
– Його ім’я не має значення. Ти будеш називати його Мама.
ШАНУЙТЕ МАТЕРІВ
Шануйте матерів, святих Господніх дочок, бо їхні сльози ‑ як густа роса ‑
З очей котилися повільно опівночі, нам кроплячи дорогу в небеса.
Щоб ми не дихали гріховним пилом світу і не сліпив нам очі промінь зла,
Щоб ми могли протистояти вітру‑ молитвою нас мати берегла.
Щоб багатіли ми душею, а не грішми, ціну любові знали у житті…
Але розмови всі облишмо, а пошукаєм почуття святі.
Ніхто з людей не любить так, як мати, ніхто не пробачає, як вона.
Їй перед Богом ще за нас відповідати, А ми й не бачили, що в косах ‑ сивина…
Що руки погрубіли від роботи, що зморшки впали на ясне чоло…
Але не зменшились душі її щедроти і серце таке ж юне, як було.
Всі наші долі нею пережиті, їй біль дітей ‑ немовби власний біль.
Її повчання — як волошки в житі, а наш характер ‑ як надутий джміль.
Її пісні, немов вечірні зорі, мережили нам безтурботні сни.
І коли снігом замітало все надворі, була нам мати квіткою весни.
Тож хай не в’яне материнська доля, хай не змовкає пісня на вустах.
Шануйте матерів ‑ це Божа воля, вони ж свої нам віддали літа.
Нехай тепер радіють нашим крокам, і щоб ці кроки ‑ у небесний дім.
Немає матерів в нас одиноких, буває, діти залишають їх…
О, дай синівської нам, Господи, любові! Дай слів прощення і подяки слів!
Щоб ми в житті завжди були готові до ніг припасти наших матерів…(Лариса Козинюк).
URL: https://korali.info/usna-tvorchist/20-virshiv-ta-pisen-pro-mamu.html
Римсько-Католицька Церква,
вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333.
e-mail: arepin13@gmail.com
тел. +38(0512)47-06-36, +38(063) 84-09-865
настоятель о. Олександр Рєпін TChr
Редактори: Рускуліс Лілія, Шаповалова Олена, с.Фаустина OSB
