Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Луки: Йн 21, 25-28. 34-36
І будуть знаки на сонці, місяці й на зорях, а на землі переполох народів, стривоження шумом моря та його хвилями. Люди змертвіють від страху, очікуючи те, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили. Тоді побачать Сина Чоловічого, що йтиме у хмарі з силою і славою великою. 
Як це почне збуватись, випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близьке.” Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом та життєвими клопотами, і щоб той день не впав на вас зненацька, немов сітка, бо він прийде на всіх, які живуть на поверхні всієї землі. Будьте чуйні, отже, і кожного часу моліться, щоб мати змогу уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Чоловічим Сином.”
Опис, який представляє Ісус, може лякати. Кінець світу – стихійні лиха, хвороби тощо – це, видавалося б, кінець усього. Напевно, в твоєму житті були періоди, коли у тебе все складалося не так, як ти планував і жодного виходу не було видно. Що тоді допомагало тобі витримати й вистояти в кризовій ситуації?
Апокаліптичний кінець світу часом видається тільки абстракцією. Думаємо, що він дуже віддалений у часі, що ми не маємо на нього жодного впливу. Ісус же остерігає: цей день може прийти дуже несподівано, але ми можемо вплинути на те, як він застане нас. Кожне терпіння, втрату можна переживати в розпачі й із гіркотою. Можна також спробувати розглядати їх, як наступний етап, який допомагає нам приготуватися до пришестя кінця нашого земного життя. Якою є твоя сьогоднішня готовність до завершення земного паломництва, кінця земного шляху, який чекає кожну людину?
Ісус радить: нехай все, що ти робиш, буде наповнене молитвою і чуванням Слухаючи ще раз слова Євангелія, задумайся над тим, на якому рівні твого життя треба збільшити чуйність і увагу, щоб ти був готовим до фінальної зустрічі з Ісусом. У той день, коли Бог сам це вирішить.
Попроси Господа Бога, щоб час Адвенту, час очікування на свято Різдва, був для тебе зміцненням готовності до зустрічі з Ісусом у кожну хвилину.
*****
Кожне таїнство дає нам Божу благодать. Щоб прийняти благодать в повноті, потрібно добре приготуватися до таїнства. Розпочинаємо роздумувати над таїнством Сповіді, з яким так часто зустрічаємося.
Книжка Костянтина Морозова OFMCap «Як добре сповідатися» (продовження)
Хто може сповідатися?
Приготування
Віра народжується через слухання Божого Слова. Вірити в існування Бога, не достатньо лише релігійних знань про християнство, щоб бути християнином.
Християнин — це той, хто зустрівся з Ісусом Христом, хто має пережитий досвід Його любові. Цей досвід перебування з Богом через Христа передається у спільноті Церкви.
У парафіях існують групи для підготовки людей до перших таїнств, де кандидати поступово впроваджуються у християнство, у досвід життя з Ісусом. Читання Божого Слова, катехеза, спільна молитва, передача життєвого досвіду — це засоби, завдяки яким наша віра стає не тільки інтелектуальним релігійним знанням, а постійною зустріччю з люблячим нас Богом.
Саме на зростання живої віри і спрямований час підготовки до Першої Сповіді і Причастя, щоб Таїнства не були магічними обрядами та лише природним «вилетям душі» перед священиком, а справжньою зустріччю з Тим, хто нас безмежно любить і прагне вилити на нас Своє велике Милосердя — нашим добрим небесним Отцем.
Почуття грішності
До сповіді не може приступити той, хто не почувається грішником. «Не прийшов я кликати праведників, але грішників», — каже Ісус. Буває, що людина приходить до сповіді і розповідає півгодини, які в неї погані сусіди і як погано зараз живеться, і як погано зараз в Африці, і яка погода на Гаваях, бо про це по телебаченню передавали. Слухає так священик і нарешті каже: «Добре, а тепер кажи свої гріхи» — «Та що ви, отченьку, у мене немає гріхів. Давно вже не грішу, бо не можу. Колись грішила, а зараз … живу сама». Священик не здається: «А, може, те, а, може, думкою грішила? А може якесь добро не зробила?» А у відповідь: «Та немає, отченьку, немає… Все роблю, молюсь зранку до вечора, нікуди не ходжу, нікого не чіпаю.» І тут може бути двоє яка ситуація: або бабуся свята, бо Господь зберіг її від найменшого гріха, або — духовно сліпа і не бачить свого гріха. Тому треба, приступаючи до сповіді, просити Святого Духа, щоб Він показав нам наше справжнє духовне обличчя і дав побачити себе в істинному світлі.
Лише тоді, коли побачимо гріх, можемо у ньому розкаятися. Хворобу неможливо вилікувати, не поставивши спочатку діагноз.
А ті, хто завдяки Божій благодаті захичищені від найменшого гріха, не потребують таїнство Покаяння. У цьому випадку можна прийти до священика, щоби він помолився і поблагословив на подальше життя з Богом.
(далі буде)
Історія для душі
Одного разу один професор фізико-математичного факультету,ставши вірянином, дав студентам урок, який запам’ятався на все життя. Він написав на дошці велику цифру 1 і, подивившись на студентів, пояснив: «Це – Бог!».
Потім поруч з цифрою 1 написав 0 і сказав: «А це ваші людські досягнення, які збільшили вас в 10 разів». Ще один 0 – досвід, з яким людина стала «100». І так додавав 0 за 0 – обережність, любов, успіх… «Кожен доданий 0 в 10 разів облагороджує людину», – сказав професор.
Раптом він стер цифру 1, що стояла на початку ряду чисел. На дошці залишилися нікчемні, нічого не значущі нулі…
Професор продовжив: «Якщо у вас не має Бога, інше — нічого не варте»…
Починається час Адвенту – час радісного чування, очікування, молитви. Поставмо Бога, Євхаристію та молитву на перше місце в нашому житті, а тоді все буде на своєму місці…
Римсько-Католицька Церква,
вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333.
Сайт: www.joseph.org.ua e-mail: joseph.org.ua@gmail.com
тел. +38(0512)47-06-36, +38(063) 84-09-865
настоятель о. Олександр Рєпін TChr
Редактори: Рускуліс Лілія, Шаповалова Олена, с.Фаустина OSB
