Якір. Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв. 5 квітня 2020р. № 14/2020 (281)

Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Матея: Мт 26, 69-75. 27, 32-50

Петро ж сидів надворі. Аж тут одна служниця підійшла до нього й каже: “І ти був з Ісусом Галилеєм.” Але той перед усіма відрікся і заявив: “Не знаю, що таке говориш.” Коли ж: він вийшов до воріт, уздріла його інша й каже до тих, що там були: “Цей був з Ісусом з Назарету.” Він знову, клявшися, відрікся: “Не знаю я цього чоловіка.” Десь трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: “Ти таки справді один з них, бо й твоя вимова тебе виявляє.” Тоді Петро почав клястися та божитися: “Не знаю я цього чоловіка.” І враз заспівав півень. І Петро згадав те слово, що Ісус сказав був: “Раніше, ніж півень заспіває, ти тричі зречешся мене.” І вийшовши звідтіль, заплакав гірко.

Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім’я Симон, і примусили його нести хрест його. Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати “Череп-місце”, дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити. Ті ж, що розп’яли його, поділили його одежу, кинувши жереб. А потім сіли, щоб його стерегти там. Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: “Це Ісус – Цар Юдейський.” Тоді розіп’яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч. Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами, кажучи: “Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!” Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши: “Інших спасав, – себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього. Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я – Син Божий.” Так теж і розбійники, що були з ним розіп’яті, ображали його. Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години. А близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: “Елі Елі, лема савах-тані”, – тобто: “Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?” Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: “Він Іллю кличе”. І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити. Інші ж казали: “Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.” А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.

Бог із любові до людей посилає на землю свого Сина. Однак Ісус, повний доброти й любові до кожної людини, був схоплений, побитий, висміяний і принижений цими ж людьми. Дивлячись на Ісуса, спробуй разом із Ним перебувати в цьому поневоленні й самотності. В дружніх стосунках людей наявне спільне переживання важливих моментів життя, іноді досить важких. Чи ти хочеш сьогодні пережити їх разом із Учителем?

Петро намагається бути з Ісусом, але не хоче уявнити себе. Відчуваючи небезпеку, шукає захисту в обмані. Ісус застерігав його від цього, однак Петро, розраховуючи на власні сили, не сподівався, що відвага може залишити його. Тепер, плачучи над своєю слабкістю, згадує слова Ісуса. А як останнього разу зреагував ти, коли відчув, що тобі бракує сили? Які думки й слова зародилися в твоєму серці? Чи додали вони тобі сили та відваги?

Гріх, людська невдячність, непорозуміння, самотність та інші труднощі можуть іноді міцно обтяжувати нас. Тож, Великий Піст ‑ це час покірного зрозуміння наших слабкостей, через які Ісус був прибитий до хреста. Але неважаючи на це, Господь любить нас і хоче врятувати. Слухаючи сьогодні фрагмент Євангелія, який описує Страждання Христа, спробуй побачити Бога, який для тебе несе твої слабкості. Як сильно Він полюбив тебе!

Розкажи Господу про свої думки й почуття, що супроводжували тебе в часі Великого Посту. Подякуй Йому за всі благодаті, які Він посилав тобі, щоб зміцнити твої постанови й укріпити твою віру.

Святі – до яких Церква зверталась у час епідемій

В час, коли нас з усіх боків засипають тонами страху і паніки, варто зробити розумну інформаційну блокаду, а замість перечитування про зараження і смерті, знайти кілька додаткових хвилин на молитву. Пропонуємо вам познайомитись із святими, до яких Церква зверталась в часи тяжких хворіб та епідемій.

Святий Севастіан

Мабуть, найвідомішим заступником від епідемій є святий Севастіан. Після прийняття християнства в ІІІ столітті, він приєднався до римської армії, щоб допомогти переслідуваним християнам. Йому вдалось таємно навернути багатьох солдатів. Але як тільки діяльність Севастіана було виявлено, імператор Діоклетіан наказав стратити його. Його прив’язали до стовпа, пронизали стрілами і залишили помирати. Жінка помітила, що він дихає, взяла його додому та доглядала до повного одужання.

В історичних джерелах знаходимо записи, що жителі Рима (у 680 р.), Мілану (1575 р.) та Лісабону (1599 р.) славили св. Севастіана за захист віруючих від тяжких епідемій. До цього святого звертались завжди під час важких хворіб, а після недавньої спалаху коронавірусу Севастіан був одним із перших святих, до якого католики почали молитись.

Молитва до св. Севастіана:

«Святий мученику Севастіане, Ти був стійким до стріл смерті задля захисту Христової істини. Рани, які повинні були знищити твою віру, лише зміцнили її. Заступайся за тих, які страждають від наслідків хвороби. Нехай їхні душі й тіла отримають зцілення за твоїм святим заступництвом, через благодать і милість Христа. Амінь.»

Святий Рох

Ще один видатний заступник від епідемії — святий Рох. Після того, як його батьки-вельможі померли, Рох передав дядькові правління містом Монпельє (яке він успадкував від свого батька) та роздав усе своє багатство бідним.

Відправившись в Італію як паломник, Рох почав відвідувати різні міста, заражені чумою, чудовим способом виліковуючи людей хрестом. Куди б він не поїхав, страшна хвороба зникала і незабаром вся Італія славила Бога, який діяв через св. Роха. Зрештою він теж захворів, але був зцілений від хвороби, яка забирала більшість життів.

Після смерті Роха чуда не припинялись, засвідчивши його святість. З того часу Церква шанувала св. Роха. «У 1414 р. під час Констанцького Собору, — повідомляє католицька енциклопедія, — в цьому місті спалахнула чума, отці Собору закликали до спільних молитов та ходи на честь святого Роха, і чума негайно припинилася».

Багатовікова молитва до св. Роха:

«О святий Роху, покровителю хворих, змилуйся над тими, хто лежить на ліжку страждань. Твоя сила була такою великою, коли ти був у цьому світі, що знаком Хреста, багато хто зцілився від своїх хворіб. Тепер, коли ти на небі, твоя сила не менша. Передай Богові наші зітхання та сльози. І вимоли для нас те здоров’я, якого ми прагнемо. Через Христа, Господа нашого. Амінь.»

Свята Розалія

Серед жінок-заступниць від хворіб найвідоміша свята Розалія. Вона народилася в 12 ст., але про її святість стало відомо лише у 17 ст.

Згідно з переданням, Розалія народилася з нормандської родини, що походила від Карла Великого. Вона була дуже побожною і вирішила присвятити своє життя молитві та жертовності, оселившись в печері на горі Пеллегріно.

Через 500 років, коли чума напала на Палермо, св. Розалія з’явилася мисливцеві, якому вона сказала принести її кістки до сицилійського міста, пояснивши, де їх можна знайти. Мисливець дотримався вказівок Розалії і вірні люди Палермо тричі перенесли її останки по місту, після чого чума відійшла. Незабаром після цього св. Розалія стала покровителькою Палермо, а на місці, куди було покладено її останки, збудували храм.

Молитва до св. Розалії:

«Боже, Отче наш, милосердно поглянь на людей, що приходять до Тебе через заступництво святої Розалії, яка відвернулася від земних благ задля радості споглядання Твого обличчя, щоб нас Ти визволив від всякої шкоди тут на землі та одного дня прийняв у Царство Небесне. Свята Розаліє, сповіднице і діво, ми молимось до Бога за свої сім’ї та друзів. Завдяки твоїм потужним молитвам, ми можемо отримати здоров’я, життя і вічне спасіння. Амінь».

Блаженна Марта Вєцка

Ціле життя с. Марти, було наповнене добрими вчинками. А її смерть стала доказом того що вона по справжньому цілим серцем любила Бога і ближнього. Керуючись любов’ю до ближнього, с.Марта замінює молодого працівника лікарні, при дизинфекції приміщення після жінки хворої на тиф.Вона сама готує до дезинфекції білизну й інші речі, якими користувалася хвора. Щоб цей молодий чоловік не заразився, тому що він мав жінку і маленьку дитину. Вже на другий день появилися перші симптоми хвороби. Сестра Марта вже незмогла до кінця виконати своїх обов’язків щодо хворих і попросила одну з сестер, щоб замінила її в роботі. Хворі, побачивши в коридорі іншу сестру, зрозуміли в чому справа і почали кричати, що сестру Марту треба рятувати. Сестри і лікарі почали робити все можливе, щоб її врятувати. А тим часом, під лікарнею, молилися мешканці Снятина. Серед них були поляки, росіяни, українці і євреї, вони з нетерпінням чекали на кожну, навіть дрібну інфомацію. Навіть євреї читали молитви в синагозі просячи Бога про здоров’я для їхньої добродійки. Але воля Божа була іншою. Господь здійснив прагнення с. Марти і забрав її до себе 30 травня 1904 р.

Молитва до бл. Марти Вєцкої:

«Господи Боже, Ти покликав Сестру Марту Вєцку до Згромадження Сестер Милосердя, щоб йдучи за Твоїм Сином, служила вбогим і хворим. Слухаючи Твого заклику, йшла дорогою вінкентійського покликання повністю присвячуючи себе служінню, аж до віддання життя за людину. Господи, Боже мій, прославляю Тебе за всі ласки, яких Ти хотів уділити Блаженній Сестрі Марті Вєцкій. Благаю Тебе, прояви через її заступництво могутність Твоєї любові і вділи мені ласки… про які Тебе покірно і з довірою прошу, якщо на те Твоя воля. Через Христа Господа нашого. Амінь.»