Роздуми до Євангеліє
Незважаючи на те, де ти зараз перебуваєш, попроси Святого Духа, аби провадив Тебе цією молитвою. Допомагав Тобі залучити всі відчуття, волю, емоції.
Спробуй уявити море й рибалок, які розмовляють між собою, працюють, лагодячи сіті, готуються до чогось звичного.
Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 21, 1-19
Після цього з’явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з’явився отак. Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його. Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і сіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не зловили. А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус. Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали. А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби… Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!… А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море… Інші ж учні, що були недалеко від берега, якихсь ліктів із двісті, припливли човником, тягнучи невода з рибою. А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб. Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили! Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п’ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід. Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не наважився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то… Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу. Це вже втретє з’явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес. Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої! І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої! Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої! Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш… А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною!
«І пішли вони, і сіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не зловили.»
Чи були у твоєму житті ситуації, над якими ти довго працював, вкладав чимало зусиль, але не було очікуваного результату? Чи пам’ятаєш свої відчуття в такі хвилини?
Господь приходить до учнів вранці, у світлі дня спонукає до ще одного закинення невода. Пригадай, хто в складних життєвих обставинах спонукав тебе до ще однієї дії. Чи це був хтось із родини? Чи може друг? Чи може хтось незнайомий?
Ісус дає вказівки, разом з учнями споживає сніданок і лише потім проводить ще одну дуже важливу розмову з Петром. Слухаючи текст вдруге, зверни увагу на те, про що говорить Ісус із Петром. Про що питає Господь. І до чого закликає.
На завершення поговори з Ісусом про те, що найбільше вразило тебе в цьому тексті. І будь уважним, Господь також має що Тобі сказати.
ПОДРУЖЖЯ. ШЛЯХ ДО СВЯТОСТІ
«У пошуку…» – такими словами найпростіше можна описати стан молодих людей. Вони шукають Бога в усьому, з чого складається їхнє життя: розпізнання покликання, укріплення ціннісних орієнтирів, світогляду, сфери професійного розвитку; в кожному кроці, який здатний змінити життя та наблизитися до святості.
Усвідомлюючи покликання до подружнього стану, варто замислюватися над місією, яка стоїть перед подругами. Часто закоханість затьмарює очі, а метелики в животі створюють ілюзію – «кохання на все життя». Однак після одруження молодим людям не достатньо квітів та прогулянок, доводиться знімати рожеві окуляри й учитися по-справжньому будувати стосунки. Для цього кожен із нас має три цеглини – віру, надію та любов.
Тепер же зостаються: віра, надія, любов – цих троє; але найбільша з них – любов. (Кор. 13:13)
У любові, подруги пізнають та формують один одного. Інколи цей процес набирає шалених обертів. Не варто боятися чи приховувати гарячих емоцій, які у вас виникають. Вияв емоцій є індикатором до формування інструкції сімейного щастя, проте для негативних емоцій варто встановити чіткі межі. Для цього, можна скористатися порадою зі Святого Письма й не переносити негатив у новий день:
Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом (Ефесян 4:26).
Усі ми хочемо любити й бути любленими, відчувати любов. Та не лише служіння, мовчанням і покірною працею. Любов має право жити в словах і ніколи не завадить почути від коханої людини ніжні слова любові, які щоразу здатні додавати нових барв у стосунки.
Язик лагідний – дерево життя, лукавий – пригноблює душу. (Приповідки 15: 4).
Суть істинної любові до своєї половинки живе в щирій жертовності, даруванні себе й бажанні зробити щасливими один одного.
«Не затримуй добра від того, кому воно належить, коли твоя рука здоліє це зробити». (Приповідки 3:27).
Часом подруги стикаються випробуваннями та болем. Така форма шляху до святості, що змушує стати нас реальними чоловіками та жінками. Усією своєю силою, вірою, надією і любов’ю спрямовувати на свого подруга Божу любов, джерело якої міститься в кожному з нас. Вона призначена людям, які є поруч. Її дарування створює відчуття того, що справжня любов є «зв’язком досконалості»
А над усе будьте в любові, що є зв’язок досконалості і нехай панує в серцях ваших мир Христовий, до якого ви були покликані, в одному тілі, та й будьте вдячні. (Кол 3 : 14-15)
Як говорив, Блаженніший Любомир Гузар: «Чоловік і жінка, з’єднані в подружжі, покликані одне одного освячувати, допомагати одне одному бути добрим».
Маючи мир Христовий в серці та усвідомлення цінності того зв’язку досконалості подружжя, ви зможете виконати найголовнішу місію – допомагати один одному наблизитися до святості.
Тож, плекайте любов подружню та крокуйте до святості, разом!
Ольга Чаплик, Дивенсвіт
ІСТОРІЯ ДЛЯ ДУШІ
ОЧІ
Одного разу до Матері Терези з Калькутти підійшов фотограф. Він хотів сфотографувати її очі. Та перш ніж почати, він сказав:
- Мати, пробачте мені за зухвальство!.. Можна щось у вас запитати? Ваше обличчя глибоко позначене плином часу, але ваші очі – найщасливіші з тих, які я коли-небудь бачив! Як таке може бути?
Мати Тереза, усміхнувшись, відповіла:
- Мої очі щасливі тому, що мої руки витерли дуже багато сліз.
300 оповідок для душі. Піно Пелегріно
Римсько-Католицька Церква
вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333
Сайт: www.joseph.org.ua e-mail: arepin13@gmail.com
тел. +38(0512)47-06-36
настоятель о. Олександр Рєпін TChr
Редактори: Рускуліс Лілія, с. Соломія OSB
