• Суббота , 27 Февраль 2021

Якір. Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв. 6 грудня 2020 року. №38/2020 (305)

Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Марка: Мк 1, 18

Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого. Як написано в пророка Ісаї: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу. Голос вопіющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його, — так виступив Йоан, христивши у пустині та проповідувавши хрищення покаяння на прощення гріхів. І виходили до нього — вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, христились від нього в ріці Йордані й визнавали гріхи свої. Йоан одягнений був в одежу з верблюжого волосу й носив ремінний пояс на своїх бедрах, а їв сарану й мед дикий. І проповідував, кажучи: Слідом за мною іде сильніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця його сандалів. Я вас христив водою, а він христитиме Святим Духом.

 

Ми переживаємо час Адвенту. Сьогодні зустрічаємося з одним з найвідоміших його героїв – Йоаном Хрестителем. Це він готує дорогу для Ісуса. Дякуючи його вченню люди розуміють, що чинять незгідно з Божим законом та грішать, тобто блукають. Вони потребують переміни серця й навернення, щоб зрозуміти те, що їх привело до такого життя. Людей захоплювали справжні й щирі відносини Йоана з Богом. Подумай, яким ти сьогодні бачиш своє життя? Чи є в ньому місце для Бога та Його заповідей? Чи ти потребуєш змін і навернення? Бог говорить нам сьогодні, щоб ми змінили спосіб свого мислення, навернулися – тобто, відвернулися від чогось звичного, щоб звернутися до чогось іншого. Від байдужості до Бога до довіри Йому, від непослуху до слухняності. Щоб ми згодилися на те, щоб Він був фундаментом, на якому буде спиратися наше життя… Яка відповідь на запрошення Господа народжується зараз в твоєму серціІ?

Ісус заохочує, щоб ми поважно віднеслися до праці над особистим наверненням та переміною нашого життя, бо тільки тоді ми зможемо стати джерелом натхнення для інших. Як Йоанн і сам Ісус. Бог показує, що зміна є можлива. Якщо ти живеш близько Бога, можеш бути вірною і доброю людиною, а також радісною й вільною особистістю.

Господи Ісус, прошу Тебе про благодать відваги для навернення кожного дня. Допоможи нам прийняти її та зціли нас своєю міццю.

 

Історія Літанії до Серця Ісуса

Серце Ісуса, джерело життя і святості

Коли Ізраїльтяни мандрували пустинею Рефідім, не вистарчило їм води. Майже вмирали від спраги і були у розпачі. Тоді Мойсей з Господнього наказу вдарив посохом по скелі гори Хорів і утворилось джерело води, яке заспокоїло спрагу людей. Ця подія являється прообразом Пресвятого Серця Господа Ісуса. Роль Мойсеєвого посоха виконав спис Лонгіна, який відкрив Серце Спасителя і зранене Серце стало джерелом живої води, яка очистила світ від гріха.  В розмові з самарянкою Ісус порівнює свої слова до живої води, яка випливає для життя вічного. В останній день свята Наметів, Ісус перебуваючи в Єрусалимському Храмі, встав і вигукнув: «Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене, і п’є! Хто вірить у Мене, як каже Писання ріки води живої з нутра його потечуть». (Йн 7, 37-38). Роздумуючи над поданими біблійними фрагментами розуміємо як влучно те, що називаємо Ісуса джерелом життя. Ісус — джерелом надприродного життя, тобто джерелом Божої благодаті, яка в майбутньому наповнить нас хвалою блаженних на небесах, яку ми отримали під час Хрещення, укріпили в Таїнстві Конфірмації, тобто Миропомазання і помножуємо приймаючи Святе Причастя.

Ісус є джерелом нескінченної благодаті, джерелом найчистішим та непроминаючим, джерелом святості, тому хоче, щоб ми були святими, бо написано: “Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий”(Mт 5, 48). Також апостол Павло, пишучи до солунян, пригадує їм: “Це ж воля Божа – ваше освячення » (l Сол 4, 3).

            Прагнення християнської досконалості — це наша повинність. Часто бракує нам відваги, щоб рішуче вступити на цю дорогу. Святість бачимо як непідступну гору з гострою терниною і здається що навіть кроку не зможемо пройти, щоб піднятись вище. І якщо так думаємо — помиляємось.

            Насправді шлях до святості — це  виконування Божої волі з любов’ю кожної хвилини нашого життя. Господь не дивиться на важливість діла, яке ми виконуємо, тільки на намір та любов, з якою ми його виконуємо. Навіть незначна дія, не маюча в очах світу великого значення, але виконана з любов’ю Господньої волі, більше нас освятить, а ніж інші дії, важливі в своїй суті, але виконані без доброго наміру.

            В житті Пресвятої Діви Марії і святого Йосифа, дивлячи людськими очами, не було великих дій. Життя їх було тихим та простим, однак захоплювало подивом небеса, тому що Святе Сімейство, не шукаючи великих дій, освячувалось виконуючи звичайні обов’язки.

            Кожної хвилини нашого життя виконуймо те, чого очікує від нас Господь Бог. Покладемо в Його руки наше минуле, теперішнє та майбутнє. Кожна людина має своє власне покликання і крокує до святості в таких умовах, яких Боже Провидіння її поставило.

            Дбаймо про молебень до Пресвятого Серця Ісуса, яке є джерелом життя і святості. Щоденно жертвуймо Йому нашу працю, думки, розмови, також хвилини відпочинку, стараймося підтримувати єдність з Ісусом Христом протягом дня, тоді будемо впевненими в тому, що крокуємо дорогою святості.

 

ПРИТЧА «Як молитися серцем»

Всі дні Поль проводив на вулиці і його знали всі прихожани церкви Святого Якова, на сходах якої він жебракував.

Слід визнати, що найвірнішою його подругою була пляшка, але не покидав його і цироз печінки. Колір його обличчя не віщував нічого доброго і жителі кварталу з дня на день очікували його зникнення, втім не дуже турбуючись про це.

Але ось одна добра прихожанка. мадам Габріелла, якось вступила з ним в розмову, з сумом усвідомивши наскільки він самотній.

Вона зауважила також, що вранці, залишаючи на якийсь час свій пост на сходах, Поль входив до церкви (постійно порожньої) і сідав на стілець у першому ряду перед Дарами .І сидів так, нічого не роблячи.

І ось вона запитала його:

– Поль, я бачу, що ти часто заходиш до церкви. Але що ти там робиш цілу годину, нерухомо сидячи на стільці? У тебе ж ні чоток, ні молитовника немає, часом ти навіть трохи дрімаєш… Що ж ти там робиш, молишся?

– З тих пір, як я зовсім маленьким ходив на «кате» (тобто на уроки катехизму), я забув всі молитви! Я більше нічого не пам’ятаю! А те що я роблю, ну от, це дуже просто: я йду до Дарів, де Ісус зовсім один у цій маленькій коробці і кажу Йому: «Ісусе! Це я – Поль! Я прийшов Тебе провідати!»

І потім залишаюся там якийсь час, оце й усе.

Мадам Габріелла від подиву втратила дар мови. Все це відкладається у неї в пам’яті, і дні проходять як і раніше.

Але сталося те, що мало статися, Поль зникає з церковних сходів. Захворів? Може помер? Вона дізнається, що він в лікарні. Вона йде до нього, бідолаха зовсім кепсько виглядає.

Вона знову приходить на наступний день, готова почути сумну новину … Але…

Поль сидить на своєму ліжку, поголений, з живими очима і повністю зміненим виглядом. Обличчя його світиться невимовним щастям і світлом.

Мадам Габріелла протирає очі, ну так – це дійсно він!

– Поль! Це неймовірно, але ти воскрес! Ти став зовсім інший, що з тобою сталося?

– Цього ранку було мені погано; і раптом бачу, хтось стоїть біля мого ліжка. І такий гарний, такий гарний… Ти не уявляєш! Він мені посміхнувся і сказав: «Поль, Це Я – Ісус! Я прийшов тебе провідати».

«Молитися сердцем – це прийти до Бога таким який ти є, з усім що в тебе є. А якщо немає нічого, прийти з тим «нічого» і Бог наповнить Собою

Римсько-Католицька Церква,  

вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333.

Сайт: www.joseph.org.ua  

e-mail: arepin13@gmail.com   

тел. +38(0512)47-06-36, +38(063) 84-09-865

настоятель о. Олександр Рєпін TChr

Редактори: Рускуліс Лілія, Шаповалова Олена, с.Фаустина OSB

 

 

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!