• Среда , 27 Октябрь 2021

Якір. Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв. 7 березня 2021 року. №10/2021 (318)

Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Йоана: Йн 2, 13 – 25

Незабаром була юдейська Пасха, тож Ісус вирушив до Єрусалиму і зустрів у храмі тих, що продавали волів, овець і голубів, а й міняйли сиділи теж. І зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав. Продавцям же голубів сказав: «Заберіть оте звідси, не робіть дому Отця мого торговим домом!» Пригадали тоді його учні, що написано було: «Ревність дому твого поїдатиме мене». А юдеї озвались і мовили до нього: «Яким знаком доведеш, що таке чиниш?» Ісус відрік їм у відповідь: «Зруйнуйте храм цей, а я його за три дні поставлю.» Юдеї ж відказали: «Будовано храм цей сорок і шість років, а ти його поставиш за три дні?» Та він говорив про храм свого тіла, тож коли воскрес із мертвих, то й пригадали його учні, що він оте говорив їм, і увірували Писанню та слову, яке Ісус був вирік. А коли був він на свято Пасхи в Єрусалимі, то численні, бачивши його чуда, які він творив, увірували в його ім’я. Але не звірявсь їм Ісус, бо знав усіх їх, а й потреби не мав, щоб хтось йому свідчив про людину, відав бо сам, що міститься в людині.

 

Ісус не залишив небо, щоб бути на землі доглядачем, як це робить доглядач в музеї. Він не слідкує за тишею та порядком в храмі. Як ти думаєш, що так обурило Ісуса, коли Він побачив в Єрусалимській святині продавців та міняльників?

Бог гнівається на лицемірство людини. Його гнів може вражати. Таким чином Він ніби хоче сказати, що запрошує тебе до того, щоб побожність та збереження традиції були виразом того, що криється в серці. Що ти можеш сказати про своє поєднання того, що зовнішнє, з тим, що носиш в своєму серці?

Гнів Ісуса свідчить про те, що Він вболіває за людину. Господь показує тобі правду про стан твого серця. Можна подумати, що ситуація в храмі не стосується тих, хто вже колись віддав своє життя Ісусу. Але це не так. Кожного дня треба приймати рішення, чи ти йдеш за Ісусом, як учень, чи, може,  виконуєш свої християнські обов’язки недбало. Слухаючи уривок з Євангелія, подумай, що б сьогодні сказав Ісус про твоє серце.

Боже, допоможи мені, щоб я бачив себе і своє серце в правді. Чи те, чого я бажаю, є згідне з Твоїм планом, чи це тільки мої власні амбіції?

 

ЩО ТАКЕ РЕКОЛЕКЦІЇ

 

Саме слово «реколекції» походить від латинського recollection, що означає відновлення. Українське слово «колекція» асоціюється зі збиранням марок, значків тощо. Кожна людина упродовж свого життя, дня, тижня, місяця, року, 10 років назбирує у душі певну «колекцію» добрих думок, діл, зауваг, а також і недобрих, грішних. Церква здавна пропонує робити час від часу такі реколекції – перегляд своєї «колекції думок». Так як і колекціонери час від часу переглядають свої колекції і те, що зайве, віддають або продають, а що потрібне – залишають, подібно й ми намагаймося також переглянути, чого у моїй душі забагато, а чого, можливо, не вистачає; може, щось треба придбати, а чимось, можливо, поділитися. Часто реколекції порівнюють ще до переораного осіннього ґрунту, який справляють для того, щоб ті «рослини», яких людина хоче позбутися, – вимерли, а, натомість, засіяти туди ті, що потрібно. Подібно і у нашій душі час від часу необхідно проводити певні реколекції чи дні віднови, щоби «переорати» свій душевний стан. Можливо, в тому «переорюванні» може буде переораний і позитив, але через нове насіння ми станемо здатними прорости і заглибитися у те, що найбільш потрібно. Апостол Петро після того, як Дух Святий зійшов на нього, своєю однією проповіддю спричинився до охрещення 5 тисяч людей. Сьогодні ми можемо прослухати сотні наук чи проповідей, а навернень Духа майже немає. Практично те, що дитина візьме від батьків, трохи, можливо, в школі, вона не поглиблює, а відтак залишається на тому ж рівні у 12, 22 і у 52 роки. Навіть не знає усіх молитов, бо більше не зросла. Важливим є те, щоб проповідник сам жив тим, про Кого чи про що проповідує. Але є й проблема у тому, як людина вміє слухати. Ми слухаємо, та не чуємо, оглядаємо, та не бачимо. Потрібно дуже звертати увагу на те, що Бог саме сьогодні хоче промовити до тебе і до мене. Ми самі собі створюємо проблему, коли сприймаємо християнство не через призму того, наскільки ми любимо, а того, скільки ми навчилися. Тому, на жаль, чим більше розумово вчимося – тим менше Христос у нас діє. Важливо кожному задуматись над питанням: «Хто я є?». Не над тим, що я роблю, скільки беру, скільки даю, а хто я насправді є. Адже те, що ми робимо, може бути великим в очах наших батьків, друзів, але в очах Божих воно є мізерним. Не дивімось на себе під кутом: скільки я жертвую чи роблю, а під кутом – ким є той, хто діє так, чи інакше. Богові «не потрібно» те, що ми робимо, а потрібні ми. Суттю Літургії, до прикладу, не є лише перемінити хліб у Тіло, а вино у Кров, бо Богові немає потреби робити тільки переміну. Суттю Літургії є перемінити мене і тебе. Тому молитва епіклезіс в Анафорі звучить: «Зішли Духа Святого на нас і на ці передлежачі дари». Якщо ми не дозволимо Духові Святому, щоб міняв нас, «переорював», як осінній ґрунт, міняв наше нутро, то Літургія для нас ніби і не відбудеться. Хліб і вино перемінились, а ми, які прийшли, такі й пішли. Завжди ставмо собі мету: «Я не можу вийти з храму, з Літургії таким, яким я сюди прийшов».

Джерело: CREDO: https://credo.pro/2010/12/37371

 

ЯК ЗДОБУТИ МУДРІСТЬ

 

Одного разу прийшов юнак до мудреця і спитав:

– Навчи мене бути мудрим. Скажи, що для цього слід робити?

Але мудрець нічого йому не відповів. Кілька днів поспіль юнак вперто ходив за мудрецем, повторюючи своє питання.

Одного разу мудрець жестом запросив юнака іти за ним – привів його до ріки і завів на достатню глибину. Схопивши юнака за плечі, він занурив його у воду, і певний час тримав під водою, не зважаючи на його відчайдушні спроби визволитися.

Зрештою мудрець відпустив юнака і коли той відсапався, запитав:

– Сину мій, коли ти був під водою, чого жадав найбільше у світі?

– Повітря! Тільки повітря! – відповів юнак без вагання.

– А чи не жадав ти в цей момент багатства, втіхи, могутності? Або, може, жіночої любові?

– Ні, мій пане, я жадав тільки повітря і думав тільки про повітря.

– Отже, – сказав мудрець, щоб стати мудрим, ти повинен так само жадати Бога, як щойно жадав повітря. Ти повинен жадати Бога, відмовляючись від усіх інших цілей у житті. Якщо ти будеш прагнути Його так ревно, сину мій, то неодмінно станеш мудрим.

Головне – мудрість: здобувай мудрість, і всім майном твоїм здобувай розум

Римсько-Католицька Церква,  

вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333.

Сайт: www.joseph.org.ua  

e-mail: arepin13@gmail.com   

тел. +38(0512)47-06-36, +38(063) 84-09-865

настоятель о. Олександр Рєпін TChr

Редактори: Рускуліс Лілія, Шаповалова Олена, с.Фаустина OSB

 

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!