• Четверг , 13 Август 2020

Якір. Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв. 7червня 2020 року. №23/2020 (290)

7 червня 2020р.                         23/2020 (290)                                                                                 Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв

Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Йоана: Йн 3, 16-18

Ісус сказав до Нікодема: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним — світ спасти. Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, — той уже засуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого.»

Пригадай якусь близьку тобі людину, ту, котру кохаєш. Якби ця людина попросила тебе про щось, чого вона потребує, чи ти зможеш їй відмовити? Чи може без вагання присвятиш їй свій час і допоможеш зарадити їй в її потребах. А зараз подумай, чому так є?

Слухаючи тексту Євангелія, можемо зауважити, що Ісус починає свою промову від підкреслення Божої любові до нас. Усвідом собі, що Небесний Отець, Який нас кохає, як своїх дітей, обов’язково заспокоїть потреби нашого серця. Про що ти благаєш Бога в глибині своєї душі?

Ісус показує нам, що справжня любов вимагає віри. Він приходить і хоче бути твоїм Спасителем і Господом, але, водночас, Він не ламає твоєї свободної волі. Ти маєш вибір і від тебе залежить, чи відкриєшся на дари, які Він приготував для тебе. Подумай, як міцно Бог полюбив тебе. Так, що віддав для твого спасіння свого Сина.

Попроси Ісуса, щоб відкрив твоє серце для любові, яку Бог має для тебе, а через це зміцнив твою віру.

******

Історія Літанії до Пресвятого Серця Ісуса

Серце Ісуса, в лоні Діви Матері Святим Духом утворене

Кожна історія має свій початок, також й ця, яку ми називаємо життям. Кожен з нас колись був під сердцем матері, оточений теплом, турботою та любов’ю. Навіть під час вагітності ми чули звуки слів, які вимовлялися поруч, ми отримували різні сигнали від оточення, ми відчували, коли хтось торкається до живота нашої матері. Коли ми нарешті оголосили про своє народження плачем, руки наших батьків

прийняли нас у цей світ. Ці початки ховаються десь глибоко в людській пам’яті, ми потім переносимо їх по життєвих стежках, унікально, як імена батьків, власні історії, які колись перепліталися, щоб ми могли прийти у світ. Так само, як на небі немає двох однакових зірок або однакових ромашок на галявині, так кожна людина унікальна від самого початку. Кожен також повинен бути обдарований унікальною любов’ю.

Початки Біблія розпочинаються з дуже ніжною та сімейною любов’ю. З розповідей перших батьків, для яких Бог був як мати і батько. Адам і Єва отримали прекрасну і вдячну заповідь від люблячого Бога — «бути плідним і розмножуватися». Творець хотів, щоб люди наповнили весь світ. Тоді, незважаючи на гріх і всі страждання, які диявол приніс на світ, Бог не забув своїх дітей. Кожна людина, яка зачата з любові батьків, бере своє тіло від них, але отримує безсмертну душу безпосередньо від Бога. Кожен лист Святого Писання прославляє життя, яке Бог дарує людям, життя, захисником і гарантом якого є Бог.

Серце Ісуса також було вразливим на самому початку. Коли Марія зачала від Святого Духа, життя Спасителя розпочалося так само, як життя кожної людини. Вагітність, під час якої Марія подорожувала та допомагала Єлизаветі, потім пологи в складних умовах та дитинство життя в бідності. Тому з самого початку Божественне Серце Ісуса черпало не лише з любові Вічного Отця, але й з любові людських сердець Марії та Йосифа. Не було б Євангелія, яке дало б нам віру, надію та любов, не було б чудес Христа, Його піклування про бідних та дітей, Його вчення та всіх справ взагалі, якби не Його Непорочна Мати та св. Йосиф, опікун Ісуса. Бог міг би врятувати нас по-іншому, але ви можете бачити, що Він не хотів це робити без своєї Сім’ї, бо з самого початку Він створив нас не для самотності, а для спільноти.

      Окрім Ісуса та Його Непорочної Матері, — кожна людина зачата у первородному гріху, успадкованому від перших батьків. Тому ми несемо не лише те, що є великим і прекрасним, але й схильність до зла, егоїзму та самотності. Нам ще потрібно бути обережними, щоб не стати егоїстичними та самодостатніми. У цьому суть гріха гордості. Як часто ми чуємо це в наших розмовах, як часто ми думаємо таким чином, що можемо впоратися самі і нам нікого не потрібно. Є домогосподарки, які домашнім не дозволяють нічого робити, тому що вони завжди все роблять найкраще. «Якщо ви не робите це самостійно, це не робиться правильно», — ми часто чуємо слова наших рідних та друзів. Або — «якщо ти не піклуєшся про себе, ніхто про тебе не піклується». Сьогодні під час молитви і роздумів ми можемо відкрити велику дію Бога. Я хочу допомогати, але також приймати допомогу, коли це потрібно. Так нас вчив Той, чиє Серце Дух Святий утворив в лоні найгарнішої з жінок.

                   У першому заклику ми роздумували про божественне походження Ісуса Христа та Його нескінченну вічну любов. Зараз ми поговоримо про Його людське, часове походження, Його створене, людське кохання.Це єдиний заклик в Літанії до Пресвятого Серця Ісуса, в якому згадується Марія, Його Мати. Пам’ятаючи її великі привілеї: материнство і дівоцтво, ми маємо можливість віддати Їй всю належну честь і любов. Дуже правильно, що Марія не забута в цій літанії; бо Вона має тісні стосунки з Ісусом Христом. Вона подарувала Йому людське життя, якого Він раніше не мав.

Вчення Церкви зазначає, що Марія є справді, а не образно Матір’ю Ісуса Христа-Людини. Вона — Мати Втіленого Слова, яке не лише жило у прийнятій людській природі, але прийняло її назавжди, як свою власну другу природу. В хвилину Благовіщення ангел сказав Марії: «Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе отінить» (Лк 1, 35). Тому ми завдячуємо Святому Духу, що Марія, будучи дівою, могла стати матір’ю. Ми приписуємо цю роль Святому Духу, тому що Божа любов особливо помітна в цьому творі. Це відбулося через любов, і тому має особливий зв’язок із Святим Духом, який є сутнісною Любов’ю — між Отцем і Сином. Ми зазначимо, що в Ісусі Христі, втіленому Сині Божому, є лише одна Божественна Особа, яка є остаточним онтологічним предметом для Його обох природ: божественної та людської. Ці природи пов’язані, але не змішані. Ми не в змозі повністю зрозуміти цю таємницю. Але певне явище у фізичному світі може трохи проілюструвати цю істину: коли, наприклад, наливаєш олію у склянку води, обидві речовини будуть разом в одній склянці, але вони ніколи не змішаються повністю.

                   Ісус Христос хотів мати чисту діву матір, «Непорочно Зачату». Він прийшов у світ, щоб звільнити людей від гріха, тому не міг дозволити, щоб Його Матір була заплямована гріхом, навіть первородним. Ісус Христос є нащадком Адама, тому що Його Мати була дочкою Адама. У той же час він, однак, не був нащадком Адама, але був новим Адамом, бо не маючи батька на землі, він не успадкував жодного гріха, переданого нам нашим батьком Адамом. Марія дала життя нашому Спасителю. Її кров текла в Його жилах. Ця кров — ціна нашого спасіння  і освятить світ до кінця віків. Серце Марії регулювало биттям серця Ісуса протягом декількох місяців. Через Марію ми надійно дійдемо до Ісуса. Вона сказала це в Кані Галілейській: «Зробіть, що тільки Він вам скаже» (Йн 2, 5)

“Дивовижна сила”

Кожен день, йдучи з мамою в садок , маленький Сашко розглядав квіти біля стежки, крапельки роси на них … І раптом він побачив маленьку гірку з прутиків і соломи, і крихітних комах , які метушливо бігали по ній.
– Мамочко, а хто це ?
– Це мурахи, милий .
І мама розповіла йому цікаву історію про дивовижний світ мурах, про їх працелюбність, про дивовижну силу, якою вони володіють завдяки своїй дружбі, взаєморозумінню.
І тут Саша побачив рухому соломинку. Придивився – а під нею багато мурашок, і всі
разом так дружно несуть соломинку в свій будинок – мурашник.
Кожен день мурашник ставав все вищим і вищим. І Сашко завжди дивувався , – як таким
маленьким істотам вдалося побудувати такий великий будинок.
В черговий раз, йдучи з садка, він помітив у руках у мами важку сумку.
– Мамо, давай я тобі допоможу, – разом зі мною тобі буде легше!
А прийшовши додому, Сашко вирішив разом з мамою прибирати в будинку. І це було так весело і швидко. І мама багато посміхалася.
– Ось які мурахи молодці, – подумав Сашко, – разом же робити щось набагато простіше і приємніше.

 

Римсько-Католицька Церква,  вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333.

Сайт: www.joseph.org.ua   e-mail: arepin13@gmail.com   тел. +38(0512)47-06-36, +38(063) 84-09-865

настоятель о. Олександр Рєпін TChr

Редактори: Рускуліс Лілія, Шаповалова Олена, с.Фаустина OSB


 

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!