Якір. Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв. 9 травня 2021 року. №18/2021 (326)

Ісус сказав своїм учням. « Як мене Отець полюбив, так я вас полюбив. Перебувайте у моїй любові! А в любові моїй перебуватимете, коли заповіді мої будете зберігати, як і я зберіг заповіді мого Отця і в його любові перебуваю. Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна. Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як я вас полюбив! Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає. Коли ви робите все, що я вам заповідаю, то ви — друзі мої. Тож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об’явив, що чув від Отця мого. Не ви мене вибрали, а я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід, а й щоб усе, про що б ви тільки попросили в Отця в моє ім’я, дав вам. Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!

«Як Мене полюбив Отець, так і Я вас полюбив». Ісус прагне наблизити нам велич і силу Його любові. Він порівнює свою любов до людей з любов’ю отця до сина. Господь кохає нас безмірною любов’ю, що доводить віддаючи за нас життя на хресті. Подумай, а що ти можеш для Нього зробити?

Безкорислива любов Бога до нас не має меж. Він вважає нас своїми дітьми та прагне нашого щастя. Ісус підкреслює, що ми Його друзі, якщо робимо те, що Він нам заповідає. Як ти вважаєш, чи ти завжди поводишся, як друг Ісуса? Чи завжди чиниш те, що Він наказує?

Подумай, до чого Ісус заохочує тебе через слова сьогоднішнього Євангелія. Бог дає нам усе, щоб ми були щасливі. Що ти можеш змінити в своєму житті, щоб наблизитись до Нього та жити в Його радості?

Попроси Ісуса про допомогу в виконанні Його заповідей і настанов. А також про те, щоб Він укріпив твою любов до родини та друзів.

Коментар до молитви «Отче наш…»  (продовження)

Андрей Шептицький

Львів 1998

Тому й не без страху приступаю до цього пояснення. тим більше, що пишу ці слова в Підлютому, немаючи достатньої бібліотеки.

Видається, що три перші прохання «Отченашу» містять цілу Божу сторону життя людства й життя людини, як і три перші Божі заповіді. Чим одне прохання різниться від іншого, не легко сказати, бо в кожному все міститься. І, просячи цих трьох дарунків, кожний з яких є безумовно якимось безконечним нашим добром, найперше і найважливіше, варто коротко сказати, просимо про Бога так, як Бога можемо посідати й посісти, просимо про Божого Сина, передвічну Софію, та про Животворящого Духа. Тому й деякі богослови стверджують, що в кожному проханні просимо про те ж саме, а різниця може бути лише в наших поняттях і в нашому способі мовлення, до чого Христос сходить. Одначе думаю, що таке пояснення далеко не достатнє, бо тим нашим різним поняттям мусять відповідати й різні дари, які просимо, — благодаті, чи різні блага, велич яких ми в дійсності лише зі свого ніщо оцінюємо. Але вони (ці блага) не тільки в наших поняттях різні, але й самі в собі поміж собою різні. Щоб коротко свою думку висловити, я так розрізнив би: перше прохання стосується всього того, що треба назвати богопо-читанням або богопоклонінням, або призиванням імені Бога; друге — стосується до всього, що належить до людської спільноти, до Церкви, життя людства, суспільного життя й того, що в житті кожної людини цим поняттям відповідає.

Третє прохання стосується того, що випливає з двох перших, — освячення й досконалості людства і людини, а через це і її спасіння, покаяння, чи виправлення. В кожній з цих трьох груп є Божа справа і наша в ній участь. Ця Божа справа стає нашим добром: беремо участь у Божій службі чи Божій хвалі, загально в Божому творі, яким є царство Боже на небі, на землі і в людських душах, та в Божій волі, в якій полягає наше спасіння і святість. Стати учасником Божої справи в цих трьох напрямах, це найвище, абсолютне добро для нас — це не що інше. як стати причасником Бога. найвищого Добра, нашого Добра.

Повчальна історія

Коня прив’язали до стовпа, але прийшов диявол і відпустив його.

 Кінь прийшов на поле селянина і почав псувати посіви.

 Селянин розлютився, схопив гвинтівку і вбив коня.

 Тоді власник коня також розлютився, взяв свою гвинтівку та з помсти вбив селянина.

 Дружина побачила це і вбила власника коня.

 Тоді син власника коня розлютився і вбив дружину селянина.

 Сусіди вбили цього хлопця і спалили його будинок…

 Люди запитали диявола: чому ти все це зробив?

 Диявол відповів: я нічого поганого не зробив, а лише відпустив коня.

 МОРАЛЬ

 Диявол робить лише такі прості і невинні речі, а решту ми робимо самі. Він знає, що зло засіло в наших серцях.

 Ось чому треба добре думати перед тим, як діяти.

 Пам’ятайте: слово має силу, думайте перш ніж діяти й думайте перед тим, як говорити.