У храмі св. Йосифа, в четвер, 8 листопад, студентська молодь нашої парафії взяла участь в Адорації Пресвятих Дарів, приносячи молитву в намірі нашої Діацезії, а особливо за єпископів, священників та вірян.
Щодня, після Служби Божої, запрошуємо усіх долучитися до Адорації Пресвятих Дарів за мир в Україні.
Кожної першої п’ятниці місяця – Адорація Пресвятих Дарів в різних намірах парафії св Йосифа.
Пам’ятаймо, Адорація Пресвятих Дарів – прояв нашої поваги до Бога, який чує стук нашого серця щодня й щохвилини, який присутній тут і для нас.
«І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: Беріть, це моє тіло. Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі. Та й сказав їм: Це моя кров Завіту, що проливається за багатьох (Мк 14, 22‑24).
Сучасна культура абсолютно недооцінює значення внутрішнього життя особистості. Часто воно сприймається, як марна трата часу або як система звичаїв і вірувань наших наївних предків. Ми схильні надавати перевагу зовнішнім змінам і конкретним результатам. Головна відмінність між цими двома видами розвитку (матеріального й духовного) в тому, що зовнішні зміни так чи інакше знаходяться поза нами. Щоправда, вони приносять позитивні враження, однак нас не залишає відчуття швидкоплинності й мінливості навіть дуже важливих подій. Внутрішній прогрес, натомість, означає, що ми змінюємося «зсередини», цього в нас ніхто не зможе забрати. І це відбувається саме під час адорації. Господь у своїй благодаті обдаровує нас нескінченно, ми спробуємо виділити лише кілька плодів цієї молитви, які ви побачите у своєму житті, якщо відважитеся присвятити час Господеві.
- 1. Здатність бачити чуда та відчувати подив
Ніщо не зрівняється з тишею каплиці чи храму ‑ запах кадила та краса монстранції допоможуть нам усвідомити, що відбувається під час адорації: ми стоїмо перед Христом, споглядаючи Його Тіло, Кров, Душу та Божество. Що більше ти занурюєшся в цю тишу, то більше починаєш усвідомлювати: найкращою твоєю відповіддю буде подив та захоплення величчю нашого Бога.
- 2. Ви відчуєте мир в інших сферах життя
Ісус сказав: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам» (Йн 14, 27). Ми «фізично» відчуваємо спокій під час адорації, цьому сприяє наша зосередженість на молитві та тиша храму; однак згодом тиша і спокій входять до нашого життя. Цей внутрішній мир упливає на всі сфери нашого життя. Це не означає, що ми житимемо досконало та без страждань; мир Христовий допоможе нам не захитатися під час життєвих штормів.
- 3. Ви почнете помічати світ довкола
Христос навчав: «Як Я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!» (Йн 13, 34). Час на молитві єднає нас з усім світом, адже ми проводимо час із Творцем усього сущого. Час, проведений у прославі й поклонінні перед Господом, вчить виходити поза межі власних очікувань, концепцій та бачень і помічати потреби інших людей у нашому житті та у світі загалом.
- 4. Іноді ви нудьгуватимете
Настане момент, коли під час адорації ви відчуватимете все, крім радості й піднесення: ви починаєте відволікатися на дрібниці, думки десь блукають, вас дратує сопіння сусіда, і таке інше. А все так гарно починалося… Коли регулярна адорація стане вашою повсякденною практикою, ви, ймовірно, не будете відчувати нічого надзвичайного. Однак це не робить вашу молитву менш «якісною» чи дієвою, а також не нівелює цінності часу, проведеного у Божій присутності. Наша віра ‑ це щось більше, аніж відчуття; Христос діє у тобі навіть, якщо емоції відсутні. У цьому краса таємниці втілення: Господь входить у наші стреси, страхи та проблеми й навіть у нашу нудьгу. Якщо протягом години адорації ваші думки, блукаючи, все ж повертатимуться до Господа щокілька хвилин, ви подаруєте Йому найліпше, що маєте ‑ ваш час і ваше товариство.
- 5. Ви з нетерпінням чекатимете цієї години!
Що більше часу ви проводитиме на адорації, відкриваючи люблячу присутність Господа, який прагне проводити час із вами, то більше вам хотітиметься тривати на молитві перед Ним. Якщо адорація стане звичним «пунктом» вашого плану дня, ви справді з нетерпінням чекатимете цієї миті. Адорація викликає залежність, і не лише тому, що ми просимо про благодаті й отримуємо щось від Господа; річ у тім, що ми створені для поклоніння, ми створені для споглядання. Ми молимося під час Святої Меси такими словами: «Воістину достойне це і праведне» ‑ складати подяку Господеві! Поклоніння вписане у нашу сутність, і наші «серця не спокійні доки не спочинуть у Ньому» (дякуємо, св. Августине!).
- 6. Благодать увійде у життя
Дивовижно і водночас просто: якщо ми йдемо на адорацію протягом тривалого періоду, вона матиме великий вплив на решту твого життя. Свідомість його присутності не залишатиме тебе також і поза межами святині чи каплиці. Його благодать підтримає й укріпить вас особливо в момент страждання. Тут можна зауважити пряму залежність: що більше часу ми проводитимемо на молитві, то відважніше ми протистоятимемо спокусам.
- 7. Нам насправді пощастило!
Ми можемо зібратися й піти на молитву до каплиці чи храму, фактично коли забажаємо. Варто час від часу зупинитися й усвідомити, як нам насправді пощастило; варто згадати усіх тих людей, які прагнуть проводити час на адорації, однак обставини складаються так, що вони не можуть цього зробити (хтось прикутий до ліжка, хтось доглядає маленьких дітей). Крім того, у світі мільйони людей переслідувані за віру й ризикують власним життям для Євхаристії. Слід пам’ятати про тих, хто проводить у дорозі серед небезпек, кілька годин або й днів, аби лише зустрітися з Христом у Пресвятих Дарах. Це допомагає усвідомити, що молитися відкрито й мати священика, який звершує Святі Таїнства, ‑ великий скарб.
- 8. Господь має почуття гумору
Якщо ми навчимося просто тривати на молитві й дозволимо Господеві говорити (а не заповнюватимемо тишу власними монологами), то помітимо, що Він справді має добре почуття гумору. Господь любить жартувати. Не здивуйся, якщо той чи інший його жарт змусить тебе сміятися уголос. Добрий Батько показуватиме тобі свою віддану любов також і за допомогою гумору.
- 9. Вам захочеться йти до сповіді
Це може звучати дивно й незвично, однак це не правда. Сповідь дозволяє нам побачити могутній і безмежний океан Божого Милосердя, який поглинає усі наші гріхи й дарує справжню свободу, що не відає страху й дозволяє нам зануритися в Його любов і доброту, здійснюючи Його досконалі плани в нашому житті. Кожна сповідь відновлює в нас цю свідомість: ми запрошені кинутися в обійми Отця, який дуже нас любить і «не втомлюється пробачати», як навчає Папа Франциск.
10. Ви закохаєтеся
Інакше й бути не може! Коли ви почнете тривати на молитві з відкритим серцем, дозволяючи Христові кохати вас, ви також закохаєтеся. Ця любов допоможе збагнути, хто ми насправді, та дозволить бути собою. «Я прийшов, щоб мали життя ‑ щоб достоту мали» (Йн 10, 10).
Джерело: CREDO
