• Воскресенье , 13 Июнь 2021

Якір. Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв. 25 жовтня 2020 року. №32/2020 (299)

Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Матея: Мт 22, 34 — 40

Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом. І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи: “Учителю, котра найбільша заповідь у законі?” Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого. На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.”

 

Якщо ми хочемо знати, як виглядають наші відносини з Ісусом, можемо їх відчитати в наших відносинах з ближніми. Кожен відноситься до Бога так, як відноситься до інших людей. Любов до Бога, до ближніх, до самого себе стисло пов’язані між собою. Щоб життя було справжнім та правдивим, повним радості й щастя, всі ці відносини мусять бути згідні між собою, гармонійно розвинуті.

Любов потребує трьох спільних елементів: відносини я – до Бога, я – до себе та я – до моїх ближніх. Придивись до всіх своїх відносин: чи ти поважно ставишся до кожної з них. Вони, як лакмусовий папірець. Тому ти можеш легко зауважити, де є більше любові й уваги, а де менше.

Любов має в собі великий потенціал. Вона терпелива й ласкава. Вибачає, не заздрить, не шукає оплесків, не виноситься пихою. Не дозволяє сорому, не шукає свого, не надимається гнівом, не пам’ятає злого, не тішиться несправедливістю, але радіє правдою. Чи ти хочеш вирушити та йти стежкою любові? Послухай інструкцію, яку тобі сьогодні дає Ісус в Євангелії.

Господи Ісусе, веди нас, щоб ми виконували закон любові, котрий є нашим найважливішим заповітом тут, на землі.

 

 

Історія Літанії до Пресвятого Серця Ісуса

Серце Ісуса, в якому перебуває

вся повнота божественності

 

Йн 1, 14: І Слово стало тілом і оселилося між нами, і ми споглядали славу Його, – славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини. Кол 2, 9-10: Адже в Ньому тілесно перебуває вся повнота божественності. І ви в Ньому маєте повноту. Він – Голова всякого начальства та влади. (пор. Еф 1, 10; Еф 3, 17-19)

У Біблії багато слів, які вказують на те, що Ісус Христос є Богом. Підтвердження цієї істини знаходимо насамперед у Новому Завіті, в якому сам Бог розкриває таємницю Трійці та її спасенний намір. Ця істина розкривається не лише в прямому вираженні «Син Божий», яке використовується стосовно особи Ісуса, але й у багатьох інших біблійних свідченнях, наприклад, тих, що посилаються на правду про те, що Бог воскресив Його з мертвих або що Він сидить праворуч Отця.

У Посланні до римлян, наприклад, св. Павло, говорячи про конкретні вибори ізраїльтян, також посилається на Ісуса — одного з них, якого він прямо називає Богом: вони є ізраїльтянами, «яким належить синівство і слава, завіти, законодавство, служіння і обітниці (Бога). Їхніми є батьки, від них же тілом і Христос, який є Бог над усіма, благословенний навіки. Амінь.» (Рим 9, 4-5).

У самих Євангеліях ми також маємо багато слів і подій, які чітко вказують на божественність Ісуса. Пролог Євангелія від Йоана говорить про Єдинородне Слово, яке отримує від Отця повноту благодаті й істини і яке отримує від Нього славу. Святий Йоан неодноразово цитує слова Ісуса «Я є» — ім’я зарезервоване для Всевишнього, таким чином робить Христа рівним Богові: «Бо коли не повірите, що Я є, то помрете у ваших гріхах». (…) «Коли піднесете Сина Людського, тоді пізнаєте, що Я є, і що від себе нічого не роблю, а тільки як навчив Мене Отець, – те й говорю. (Йн 8, 24, 28). «Воістину, воістину кажу вам: Перш ніж був Авраам, – Я є!» (Йн 8, 58).

Також вчинки Ісуса: зцілення, вигнання злих духів, піднесення себе над Законом і Пророками, воскресіння мертвих, прощення гріхів і нарешті Його воскресіння є найбільш очевидним доказом того, що в Ньому справді живе вся повнота Божества. Сам Ісус, спровокований розмовою з Филипом, запевняє своїх учнів: Вірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені. Якщо ж ні, то через самі діла вірте. (Йн 14, 11).

Ці сильні акценти Біблії вони швидко увійшли до Церковної традиції та символу віри, знайшовши своє найдавніше відображення в ранньохристиянській літургії, в якій ми знаходимо такі христологічні заклики, як: Ісус є Господом; Прийди, Господи Ісусе! Переконання про божественне синівство Ісуса підтвердили пізніше не лише апостоли через мученицьку смерть, але також й багато інших учнів Ісуса.

Роздумуючи над цією таємницею нашої віри, ми впевненно дивимося на Єдинородного Божого Сина і покладаємо на Нього всю надію. Він є нашим Посередником у Отця, і завдяки Йому ми можемо спокійно очікувати дня, коли нас запросить взяти участь у Його славі.

*******

КАЗКА «Серце, яке вміє слухати»

В одному місті жив дуже добрий дідусь. Щовечора, коли на небі з’являлися зірочки, а у вікнах будинків починало горіти світло, дідусь прогулювався вулицями. Він повільно йшов уздовж будинків, спираючись на свою паличку. Ніхто з перехожих не звертав на нього уваги, адже вони поспішали до своїх домівок після роботи. А дідусь не просто гуляв. Оскільки він мав добре серце, він намагався відчути, в якому будинку живе той, кому зараз погано, кому потрібна допомога. Він жив на світі дуже давно і за багато років навчився слухати своїм серцем. Ось, наприклад, тиждень тому за вікном одного з будинків він відчув, як плаче маленька дівчинка. У неї на вулиці незнайомі діти відібрали улюблену ляльку.

Серце дідуся відгукнулося на цей смуток, і на наступний день він пішов в магазин іграшок, вибрав там гарну, ошатну ляльку і поклав її в яскраву коробку. Також разом з лялькою він вклав в коробку гарну листівку, на якій написав такі слова: «Не всі злі! На світі набагато більше добрих людей!» Він відніс цю коробку під двері квартири, де жила дівчинка, подзвонив і повільно пішов вниз по сходах. Дівчинка відкрила двері, подивилася навколо. Вона побачила спину незнайомого старенького дідуся, який спускався сходами донизу, але не надала цьому значення, адже погляд її зупинився на великій яскравій коробці під дверима… Ввечері за цим вікном були радість, здивування, посмішки та сміх.

Два дні тому серце дідуся почуло, як за вікном в одному будинку сваряться чоловік і жінка. «Ти мене не хочеш зрозуміти!» – кричав чоловік. «Ти мене не любиш більше!» – зі сльозами говорила жінка. Дідусь скрушно похитав головою, зітхнув, а на ранок пішов в квітковий магазин … Увечері в двері цієї квартири подзвонив кур’єр з магазину. Двері відчинила жінка. Він простягнув їй квіти і казав: «Цей букет передав Ваш чоловік, а ще він просив сказати, що дуже Вас любить!»… За цим вікном ввечері ще довго горіло світло: чоловік і жінка сиділи, взявшись за руки, і про щось спокійно розмовляли, посміхаючись один одному.

Дідусь йде далі вздовж будинків … Хто знає, чий смуток сьогодні ввечері почує його добре серце? Кому він допоможе? 

 

Римсько-Католицька Церква,  

вул. Декабристів 32, 54001 Миколаїв а/я 333.

Сайт: www.joseph.org.ua  

e-mail: arepin13@gmail.com   

тел. +38(0512)47-06-36, +38(063) 84-09-865

настоятель о. Олександр Рєпін TChr

Редактори: Рускуліс Лілія, Шаповалова Олена, с.Фаустина OSB

 

 

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!