• Вторник , 25 Январь 2022

Якір. Бюлетень парафії св. Йосифа в м. Миколаїв . 26 грудня 2021 року. №37/2021 (345)

Сьогодні Слово Боже з Євангелія від св. Луки: Лк 2, 4152

Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати. Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям. Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.” Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?” Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм. І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.

 

Слова сьогоднішнього Євангелія дозволяють нам відчути атмосферу, яка панувала в Святому Сімействі. З однієї сторони, Ісус виховувався згідно з релігійними традиціями свого народу, з іншої ж, Йосиф і Марія залишали Йому багато свободи. Обидва ці елементи виховання ми бачимо в пізнішій діяльності Вчителя з Назарету. Спробуй знайти дві позитивні навички, які тобі вдалося винести з родинного дому, котрі допомагають тобі тепер в житті.

Ісус підкреслює, що Його покликанням є перебування «в тому, що належить до Отця» і що це найважливіше за усе. Це також і наше покликання. Ми здійснюємо його через реалізацію найглибших прагнень, які Бог заклав в серці кожного з нас. Що допомагає тобі прямувати за прагненнями? Що перешкоджає в реалізації твоїх найбільших прагнень?

Ісус ріс, вчився та розвивався, як кожна людина. Тішився, сумував, працював і розважався. В усьому Йому товаришував Небесний Отець. Зараз ти можеш пригадати історію свого життя, зростання та змін, які відбувалися. В кожному з цих моментів тобі товаришував Бог. Як ти почуваєшся зі свідомістю, що кожної хвилини є Хтось, хто дивиться на тебе з любов’ю та підтримує тебе.

Подумай про те, що найбільш доторкнуло тебе в сьогоднішній молитві. Поспілкуйся про це з Ісусом.

 

Історія для душі

 

Порожні руки

Одна чудова легенда розповідає, що після народження Ісуса пастухи поспішали до печери з різними дарами. Кожен ніс те, що мав: хтось – плоди своєї праці, інший – щось цінного. Але в той час, як всі проявляли великодушність, був один пастух, який не мав нічого. Був настільки убогим, що не мав нічого, щоб подарувати. І в той час, як усі навипередки представляли свої дари, він засоромлено стояв збоку. В певному моменті святому Йосифові та Пресвятій Богородиці стало важко приймати всі численні дари, а особливо, для Марії, яка мусіла тримати Дитятко. Тож побачивши пастуха з порожніми руками, попросила його підійти ближче й поклала Ісуса йому на руки. Приймаючи Його, цей пастух усвідомив, що отримав те, чого не заслуговував, що тримає в руках найбільший в історії дар. Поглянув на свої руки, ті руки, які завжди здавалися йому порожніми: вони перетворилися в колиску для Бога. Він відчув себе любленим і, перемігши сором, почав показувати іншим Ісуса, бо не міг затримувати лише для себе дар понад всі дари.

(З проповіді Папи Франциска під час Різдвяної Святої Меси, 2020 рік)

 

Related Posts

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!